Дата розміщення на сайті: 08.04.2015

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

ЛИСТ

18.03.2015              № 2450/15/61-15

Щодо надання роз'яснення

Об'єднання співвласників

багатоквартирного будинку

«Надія-Волинь»

м. Луцьк, Волинська обл.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), в межах своїх повноважень розглянула звернення Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-Волинь» від 26.01.2015 № 8, та повідомляє.

Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715, встановлено, що НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює ліцензування господарської діяльності у сфері теплопостачання та контроль за додержанням ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Щодо оплати житлово-комунальних послуг за тарифами для населення.

Згідно з Конституцією України держава забезпечує соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13), що є основою для реалізації соціальних прав громадян, зокрема на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48).

Зазначені норми Основного закону реалізуються передбаченими у законодавстві державними соціальними стандартами та державними соціальними гарантіями визначеними Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», відповідно до статті 9 якого державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. Тобто, з урахуванням того, що відповідно до статті 6 цього Закону базовим державним соціальним стандартом є встановлений законом прожитковий мінімум, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти, то така норма (в частині встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги) розповсюджується тільки на громадян, які використовують житло виключно для проживання (для реалізації конституційного права громадянина на житло), і не розповсюджується на громадян, які використовують житло у інший не заборонений чинним законодавством спосіб.

Слід зазначити, що згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Отже, оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами «для населення» здійснюють власники/користувачі житлового будинку, квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, за умови їх використання виключно для постійного проживання.

Щодо оплати комунальних послуг за тарифами «для бюджетних установ»

Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи – органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Здійснення бюджетними установами окремих видатків бюджету, зокрема, для забезпечення у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами регулюється Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Також слід зазначити, що з урахуванням пункту 5 Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 № 37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2013 р. за № 267/22799), присвоєння установам та організаціям ознаки неприбутковості здійснюється відповідно до такої структури ознаки, зокрема: (0001) -– органи державної влади України; (0002) – установи, організації, створені органами державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів; (0003) – органи місцевого самоврядування; (0004) – установи, організації, створені органами місцевого самоврядування, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Отже, оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами «для бюджетних установ» здійснюють такі установи, які підпадають під ознаки зазначеної вище статті 2 Бюджетного кодексу України та відповідають належній структурі ознаки, а підтвердженням статусу «бюджетна установа» може бути витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Щодо оплати комунальних послуг за тарифами для «інших споживачів» комунальних послуг

Усі інші особи, які не підпадають під зазначені вище категорії, здійснюють оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами для «інших споживачів».

Щодо взаємовідносини ОСББ з його членами

Відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі – Закон):

ОСББ створюється власниками приміщень (житлових, нежитлових) для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна та здійснює функції, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (статті 1 та 4 Закону).

Відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики, а укладення такого договору є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою (ст. 13 Закону). Порядок та умови укладення договорів між об'єднанням та кожним власником квартири, приміщення затверджується статутом ОСББ (ст. 7 Закону).

Об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень, а членом ОСББ може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку (ст. 7 Закону).

Отже, ОСББ діє від імені власників житлових/нежитлових приміщень (кінцеві споживачі житлово-комунальних послуг) в межах, порядку та спосіб визначених Законом, статутом ОСББ та відповідним договором. Тобто, кінцевим споживачем житлово-комунальних послуг є не ОСББ, а власники житлових (нежитлових приміщень), які є членами ОСББ, або такі особи, що знаходяться у відносинах з ОСББ тільки на підставі договору.

Таким чином, оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами «для населення» здійснюють власники/користувачі квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, а для власників нежитлових приміщень застосовується тариф як для «інших споживачів».

Член НКРЕКП                В. Тарасюк