Портал в режимі тестування та наповнення
Меню
День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 19.07.2021
Листи НКРЕКП
від 08 квітня 2015 р. № 3295/15/61-15
Київ
Лист від 08.04.2015 № 3295/15/61-15 «Щодо понять «споживач теплової енергії», «споживач комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води», особливостей встановлення договірних відносин в ОСББ, відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків, розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків»

Дата розміщення на сайті: 04.06.2015

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

ЛИСТ

08.04.2015         № 3295/15/61-15

Голові ОСББ «Каверіна-1»

Трубіциній Н.М.

вул. Каверіна, 1,

м. Дніпропетровськ, 49008

Шановна Ніно Михайлівно!

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), розглянула Ваше звернення, яке надане на особистому прийомі народного депутата України Курячого М.П. щодо порушення, на Вашу думку, Комунальним підприємством «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради (далі – КП «Теплоенерго») чинного законодавства у відносинах з ОСББ «Каверіна-1» (далі – Звернення) та депутатське звернення народного депутата України Курячого М.П. від 24.02.2015 № 72, які надіслані листом прокуратури Дніпропетровської області від 06.03.2015 № 05/1р, та у межах своїх повноважень повідомляє.

Щодо поняття «споживач теплової енергії»

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія – це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Тобто, зазначеною нормою визначено, що теплова енергія, як товар, не використовується для її безпосереднього споживання споживачами комунальних послуг (зокрема власниками приміщень ОСББ), а визначає перелік саме господарських і технологічних потреб де її застосування можливе, а саме: для опалення (послуг з централізованого опалення), підігріву питної води (послуг централізованого постачання гарячої води), інших господарських і технологічних потреб (використання, наприклад, у промисловому виробництві).

Також, статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що місцева (розподільча) теплова мережа – це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача. Тобто, зазначеною нормою визначена ще одна обов’язкова ознака споживача теплової енергії, а саме: споживачем теплової енергії може буди особа (зокрема ОСББ), теплоспоживче обладнання якого (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування, тощо) через тепловий ввод приєднане, або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Враховуючи зазначене вище, до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі/управителі будинків (споруд), в тому числі ОСББ, будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Слід зазначити, що відповідно статті 1 Закону України «Про теплопостачання», зокрема, саме споживачі та постачальники теплової енергії є суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і, як наслідок, відносини у цій сфері встановлюються шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплопостачальною організацією (зокрема КП «Теплоенерго») та споживачем теплової енергії (ОСББ).

Враховуючи відсутність затвердженого типового договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії, такий договір укладається його сторонами з урахуванням норм, зокрема, Закону України «Про теплопостачання», Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10. 2007 № 1198 з урахуванням дотриманням процедури укладення договорів, визначеної главою 53 Цивільного кодексу України.

Щодо поняття «споживач комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води» (далі – Споживач послуг)

Відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі – Правила) та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у цій сфері.

У Законі застосовуються такі визначені терміни, зокрема:

  • споживач – фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;
  • внутрішньобудинкові системи – мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

У Правилах застосовуються такі визначені терміни, зокрема:

  • централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання;
  • централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Тобто, зазначеними нормами визначена обов’язкова ознака Споживача послуг, а саме: Споживачем послуг може буди фізична/юридична особа, відповідне обладнання приміщення якої приєднане, або має технічні можливості для приєднання до відповідних внутрішньобудинкових систем.

Враховуючи зазначене вище до Споживачів послуг відносяться фізичні/юридичні особи – власники жилих/нежилих приміщень, відповідне обладнання яких приєднане до внутрішньобудинкових систем.

Отже, якщо відповідне устаткування житлових/нежитлових приміщень, що належать власникам таких приміщень (членам ОСББ) приєднані до внутрішньобудинкових систем, то власники таких приміщень є Споживачами послуг та суб’єктами у сфері житлово-комунальних послуг.

Слід зазначити, що внутрішньобудинкові системи не відносяться до місцевої (розподільчої) теплової мережі (обґрунтовано вище), що ще раз підтверджує те, що постачальник теплової енергії (КП «Теплоенерго») не здійснює постачання теплової енергії власникам жилих/нежилих приміщень, обладнання яких приєднані до відповідних внутрішньобудинкових систем.

З урахуванням норм Закону відносини у сфері житлово-комунальних послуг встановлюються шляхом укладення договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг між власником/балансоутримувачем/управителем будинку (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), та кінцевими споживачами (споживачами послуг) – власниками житлових/нежитлових приміщень (членами ОСББ). Такий договір укладається його сторонами з урахуванням, зокрема, норм Закону та Правил.

Щодо особливостей встановлення відповідних договірних відносин в ОСББ

Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, зокрема:

  • об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – об'єднання) – юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна (стаття 1);
  • управитель – юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію (стаття 1);
  • відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (стаття 13);
  • укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою (стаття 13).

Крім того, відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Отже, в залежності від обрання ОСББ форми управління об’єднанням та залежно від цивільно-правових угод, ОСББ може мати відповідні правові підстави, зокрема:

  • на укладення з теплопостачальним підприємством договору на постачання теплової енергії – як споживач такої енергії;
  • на укладення з кожним окремим власником приміщення ОСББ договорів, які передбачені Законами України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про житлово-комунальні послуги» та іншим законодавством України;
  • на забезпечення укладення кожним окремим власником приміщення (членом ОСББ) договорів з теплопостачальним підприємством, – як з виконавцем відповідних комунальних послуг.

Щодо відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків

Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі – Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі – Порядок), затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4.

Саме з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків, постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1268 до вказаних вище Правил були внесені принципові зміни, а саме передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в окремих квартирах багатоквартирних будинків не з ініціативи окремих споживачів, а відключення багатоквартирних будинків в цілому з ініціативи усіх споживачів.

На виконання зазначеної постанови, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 06.11.2007 № 169 (наказ набрав чинності 09.12.2007) до Порядку були внесені відповідні зміни.

Так, відповідно до пункту 2.1 Порядку, рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

З урахуванням положень пунктів 25 та 26 Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки, державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

З огляду на вказане вище, слід зазначити, що відповідно до положень Порядку дозволяється відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води лише окремого житлового будинку, виключаючи при цьому можливість відключення окремих житлових приміщень.

Водночас, відповідно до положень пункту 1.3 Порядку його дія не поширюється на власників, наймачів (орендарів) окремих приміщень, які були відокремлені від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та користуються автономним теплопостачанням до набрання чинності Порядком.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання (далі – Міжвідомча комісія).

Також, нормами Порядку визначено, що Міжвідомча комісія розглядає на своєму засіданні заяви про відключення; приймає рішення щодо відключення, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконується монтажною організацією в міжопалювальний період. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Міжвідомчої комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Міжвідомчої комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Отже, датою відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання є дата протоколу Міжвідомчої комісії про затвердження відповідного акту про відключення.

Таким чином, відключення окремого житлового приміщення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання можливе лише у випадку якщо протокол Міжвідомчої комісії про затвердження відповідного акту про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання було складено до 09.12.2007. Затвердження відповідного акту про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання в окремих квартирах багатоквартирних будинків з 09.12.2007 заборонено.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до положень статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

З урахуванням норм пункту 6 Правил послуги з централізованого опалення повинні відповідати нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу) за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем (тобто, ОСББ, виконавцем послуг з обслуговування будинку) заходів до утеплення місць загального користування будинку.

Також, пунктом 12 Правил визначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем (тобто, ОСББ, виконавцем послуг з обслуговування будинку) заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до положень пункту 28 Правил споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Також, слід зазначити, що наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 № 359 затверджено Методику розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, якою встановлено порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами.

Разом з тим, враховуючи те, що вказані вище Порядок та Методика, затверджені наказами Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України за наданням додаткових роз’яснень щодо зазначених у Зверненні питань НКРЕКП пропонує звернутися до Мінрегіону України.

З повагою,

Член НКРЕКП        В. Тарасюк

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux