UA
EN
(044) 204 70 72
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У
СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (НКРЕКП, Регулятор)
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ

 

 Реєстрація нового користувачаX  



Реєстрація нового користувача
Введіть реєстраційні дані


Логін (мінімум 3 символи)**:



Пароль (мінімум 6 символів)**:



Підтвердження пароля*:



Контрольне запитання*:



Відповідь на запитання*:



Прізвище Ім'я По-батькові*:



E-mail*:



Факс:



Телефон:



Введіть символи, зображені на малюнку:
 
 
* відмічені поля обов'язкові для заповнювання
** логін та пароль повинні містити тільки латинські символи та(або) цифри


 



Документи
Головна сторінка  /  Документи  /  Накази  /  2019 року  /  НКРЕКП, Наказ від 03.09.2019 № 46-а "Про затвердження Порядку застосування заходів з врегулювання конфлікту інтересів у діяльності працівників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"



версія для друку


День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 09.09.2019

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

 

НАКАЗ

03.09.2019                    № 46-а

 

Про затвердження Порядку застосування заходів з врегулювання конфлікту інтересів у діяльності працівників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

 

Відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції», Антикорупційної програми НКРЕКП на 2019 – 2020 роки, затвердженої наказом НКРЕКП від 10 червня 2019 року № 19, керуючись Методичними рекомендаціями щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року № 839, НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Порядок застосування заходів з врегулювання конфлікту інтересів у діяльності працівників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що додається.

2. Керівникам самостійних структурних підрозділів НКРЕКП забезпечити ознайомлення з цим наказом підлеглих працівників та новоприйнятих працівників протягом двох робочих днів з дня прийняття їх на роботу.

3. Управлінню інформації та комунікації (Слободянюк І. П.) забезпечити oприлюднення цього наказу на вебсайті НКРЕКП.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

Керівник апарату                                            С.Христюк

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ НКРЕКП

03.09.2019 46-а

ПОРЯДОК

застосування заходів з врегулювання конфлікту інтересів у діяльності працівників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

 

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), Антикорупційної програми НКРЕКП на 2019 – 2020 роки, затвердженої наказом НКРЕКП від 10 червня 2019 року № 10, з урахуванням Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року № 839.

1.2. Порядок визначає процедуру застосування заходів з врегулювання конфлікту інтересів, що можуть виникнути у посадових осіб Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – посадова особа), та окремі види обмежень, пов’язаних з  конфліктом інтересів.

1.3. Дія цього Порядку поширюється на:

державних службовців центрального апарату НКРЕКП;

державних службовців територіальних органів НКРЕКП;

членів НКРЕКП.

1.4. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

близькі особи – особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також – незалежно від зазначених умов – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта;

потенційний конфлікт інтересів ­– наявність в особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі тими, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

члени сім’ї – особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

1.5. Кожна посадова особа при виконанні своїх повноважень повинна брати до уваги весь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.

При цьому тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.

1.6. Джерелом приватного інтересу можуть бути не лише приватні, позаслужбові відносини. Приватний інтерес в окремих випадках може виникати і зі службових повноважень, тобто полягати в зацікавленості в ухваленні або неухваленні певних рішень, результатах службових розслідувань, дисциплінарних провадженнях, за наслідком яких посадова особа може понести юридичну відповідальність тощо.

 

2. Порядок дій посадової особи у зв’язку з виникненням у неї
конфлікту інтересів

2.1. Закон зобов’язує посадову особу вживати заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів.

2.2. З моменту, коли посадова особа дізналася чи мала дізнатися про наявність реального та/або потенційного конфлікту інтересів, вона зобов’язана повідомити про це не пізніше наступного робочого дня свого безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або у складі колегіального органу – відповідний колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів.

 Таке повідомлення відбувається шляхом добровільного розкриття інформації про приватні інтереси та обов’язкового подання повідомлення про наявність реального та/або потенційного конфлікту інтересів (далі – Повідомлення).

2.3. Повідомлення посадова особа подає у письмовій формі
(додаток 1), що є документальним підтвердженням того, що особа дійсно повідомила про наявність конфлікту інтересів і дає можливість керівнику детально проаналізувати ситуацію для того, щоб визначитись з оптимальним способом врегулювання конфлікту інтересів.

2.4. У Повідомленні зазначаються обставини, що можуть становити реальний та/або потенційний конфлікт інтересів, повідомляється про відповідні інтереси близьких осіб та, у разі наявності, інших осіб, з якими посадова особа має спільні інтереси та які можуть бути сприйняті як втручання в їх діяльність (наприклад, роботодавець, співробітники тощо).

2.5. Посадова особа, яка добровільно подала Повідомлення, вважається такою, що своєчасно повідомила про наявність конфлікту інтересів, за винятком випадків, коли:

інформація про приватні інтереси, заявлена посадовою особою, є недостовірною або не відповідає дійсності;

Повідомлення не містить інформації про приватний інтерес, що став причиною наявності в діяльності посадової особи реального або потенціального конфлікту інтересів.

2.6. Посадова особа зобов’язана не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а також вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

2.7. У разі існування у посадової особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов’язана звернутися за роз’ясненнями до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК). При цьому із зазначеним зверненням може звернутися тільки посадова особа, у якої існують сумніви щодо наявності в неї конфлікту інтересів. До повідомлення НАЗК про конфлікт інтересів (додаток 2), посадова особа має додати документально підтверджену інформацію, що розкриває зміст її повноважень, приватного інтересу та ситуації (дій), стосовно якої (яких) у неї існують сумніви щодо наявності конфлікту інтересів.

У разі якщо посадова особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених Законом, та цього Порядку.

2.8. Якщо посадова особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо в діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням, пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

2.9. Особа, яка претендує на зайняття вакантної посади державної служби в НКРЕКП, повідомляє керівництво НКРЕКП про працюючих у НКРЕКП близьких їй осіб,      а також про те, чи є вона прямо чи опосередковано  членом органів управління та/або володіє підприємствами або корпоративними правами будь-яких суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики або комунальних послуг, або члени сім’ї якої, визначені Законом, є власниками таких підприємств або корпоративних прав та/або є членами органів управління таких суб’єктів господарювання.

Така інформація зберігається в Управлінні роботи з персоналом.

 

3. Порядок дій керівника у зв’язку з виникненням у підлеглої особи конфлікту інтересів

3.1. Врегулювання конфлікту інтересів є безпосередньою сферою відповідальності керівника, рівень якого дозволяє вжити заходів, які б у повній мірі забезпечували запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, оскільки безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, володіє ситуацією у підконтрольній чи підпорядкованій сфері, обізнаний з обсягом повноважень підлеглої особи і способами реалізації таких повноважень та уповноважений ухвалювати рішення щодо підлеглого працівника.

3.2. Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади:

протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів (способи, перелічені у главі 4);

повідомляє підлеглу особу про прийняте рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів;

вживає передбачених Законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої особи;

не має права прямо чи опосередковано (тобто через будь-яких інших осіб, насамперед інших працівників) спонукати у будь-який спосіб підлеглу особу до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч Закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

 

4. Заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів

4.1. Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів може здійснюватися шляхом:

1) усунення посадової особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Цей захід здійснюється за наявності сукупності таких умов: якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру; за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій іншим працівником структурного підрозділу НКРЕКП;

2) обмеження доступу посадової особи до певної інформації.

Цей захід здійснюється за сукупності таких умов:

наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, пов’язаного із таким доступом;

конфлікт інтересів має постійний характер;

можливість продовження належного виконання особою повноважень на посаді за умови такого обмеження;

можливість доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику структурного підрозділу НКРЕКП.

Зазначений захід підлягає застосуванню у випадку, коли робота посадової особи постійно пов’язана із певним одним і тим самими видом інформації. При цьому така особа має приватний інтерес щодо цієї інформації, що створює загрозу її витоку або може призвести до ухвалення упереджених рішень;

3) перегляд обсягу службових повноважень посадової особи.

Цей захід здійснюється за наявності сукупності таких умов:

наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів;

конфлікт інтересів має постійний характер, пов’язаний з конкретним повноваженням особи;

можливість продовження належного виконання нею службових завдань у разі такого перегляду і можливості наділення відповідними повноваженнями іншого працівника;

4) застосування зовнішнього контролю за виконанням посадовою особою відповідного завдання, вчинення нею певних дій чи прийняття рішень.

Повноваження здійснюються посадовою особою під зовнішнім контролем за сукупності перелічених умов:

наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів;

конфлікт інтересів має постійний або тимчасовий характер;

усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті або обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим;

відсутність підстав для її переведення на іншу посаду або звільнення.

Обрання такого виду контролю повинно чітко вказуватись у наказі НКРЕКП із зазначенням форми зовнішнього контролю та особи, яка його здійснюватиме:

перевірка працівником, визначеним наказом НКРЕКП, стану та результатів виконання посадовою особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проєктів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів;

виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного наказом НКРЕКП працівника;

5) переведення посадової особи на іншу посаду.

Цей захід здійснюється за сукупності таких умов:

наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів;

конфлікт інтересів має постійний характер;

неможливість врегулювання конфлікту інтересів шляхом усунення такої посадової особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу;

наявність вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям посадової особи;

згода посадової особи на переведення;

6) звільнення посадової особи.

Цей захід здійснюється згідно з чинним законодавством та за сукупності таких умов:

наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів;

конфлікт інтересів має постійний характер;

конфлікт інтересів не може бути врегульований у будь-який інший спосіб, у тому числі через відсутність згоди посадової особи на переведення або на позбавлення приватного інтересу.

4.2. Кожен із зазначених заходів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів має обиратися в залежності від ряду умов: виду конфлікту інтересів (потенційний або реальний); характеру конфлікту інтересів (постійний або тимчасовий); наявності (відсутності) альтернативних заходів врегулювання; наявності (відсутності) згоди посадової особи на застосування заходу.

4.3. Посадова особа, у якої наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, може самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих  це документів безпосередньому керівнику. Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування. У такому випадку доцільно використовувати право самостійного врегулювання конфлікту інтересів лише у випадках впевненості, що обраний спосіб є достатнім і повністю гарантує його врегулювання.

 

5. Конфлікт інтересів у членів НКРЕКП

5.1. Правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності члена НКРЕКП визначаються пунктом 2 частини першої статті 28 та частиною другою статті 35 Закону.

5.2. З моменту, коли член НКРЕКП дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю приватного інтересу у сфері, в якій він виконує свої службові повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (потенційний конфлікт інтересів) чи суперечність між його приватними інтересами та службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (реальний конфлікт інтересів), він зобов’язаний повідомити про це не пізніше наступного робочого дня Голову НКРЕКП.

5.3. Голова НКРЕКП протягом двох робочих днів після отримання такого повідомлення приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє члена НКРЕКП.

5.4. Під час розгляду проєкту рішення стосовно предмета конфлікту інтересів на засіданні НКРЕКП член НКРЕКП перед тим, як головуючий поставить на голосування проєкт рішення, в якому міститься приватний інтерес члена НКРЕКП, самостійно публічно заявляє про це, а також оголошує про відмову від участі у голосуванні з цього питання. Така заява заноситься до протоколу засідання НКРЕКП.

5.5. Про конфлікт інтересів члена НКРЕКП може заявити будь-який інший член НКРЕКП або учасник засідання НКРЕКП, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Така заява заноситься в протокол засідання НКРЕКП.

5.6. У разі якщо неучасть члена НКРЕКП у прийнятті рішення НКРЕКП призведе до втрати правомочності НКРЕКП, такий член НКРЕКП бере участь у прийнятті рішення, але це здійснюється під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається НКРЕКП.

5.7. Працівники Управління адміністративної діяльності НКРЕКП, які уповноважені на ведення протоколів засідань НКРЕКП, зобов’язані протягом одного дня з часу оформлення протоколу надавати витяг з протоколу, в якому було зафіксовано заяву про конфлікт інтересів та результати голосування, головному спеціалісту з питань запобігання та виявлення корупції.

 

6. Запобігання конфлікту інтересів у зв'язку з наявністю у посадової особи підприємств чи корпоративних прав

6.1. Для запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю у посадової особи НКРЕКП підприємств чи корпоративних прав вона зобов’язана протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їй підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому Законом.

У такому випадку посадовій особі забороняється передавати в управління належні їй підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї.

6.2. Передача посадовою особою належних їй підприємств, які за способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу є унітарними, здійснюється шляхом укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності.

6.3. Передача посадовою особою належних їй корпоративних прав здійснюється в один із таких способів:

укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності (крім договору управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами);

укладення договору про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, з торговцем цінними паперами, який має ліцензію Національного агентства з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління цінними паперами;

укладення договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами з компанією з управління активами, яка має ліцензію Національного агентства з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами.

6.4. Передача корпоративних прав як оплата вартості цінних паперів венчурного пайового інвестиційного фонду здійснюється після реєстрації Національним агентством з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів такого інституту спільного інвестування.

6.5. Посадова особа не може укладати договори, зазначені у наведених вище пунктах, із суб’єктами підприємницької діяльності, торговцями цінними паперами та компаніями з управління активами, в яких працюють члени її сім’ї.

6.6. Посадова особа, призначена (обрана) на посаду в НКРЕКП, в одноденний термін після передачі в управління належних їй підприємств та корпоративних прав подає до НАЗК повідомлення у письмовій формі (додаток 3) із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору.

Копію такого повідомлення посадова особа подає головному спеціалісту із питань запобігання та виявлення корупції.

 

7. Відповідальність за вчинення дій, прийняття рішень в умовах конфлікту  інтересів

7.1. За вчинення дій, прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів до осіб, зазначених у цьому Порядку, можуть застосовуватись:

дисциплінарна відповідальність – за неповідомлення  про потенційний конфлікт  інтересів (може застосовуватися в залежності від конкретних обставин вчинення проступку та ступеня вини особи); за неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та/або вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів за умови, що судом на особу не накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності;

цивільно-правова відповідальність – за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди відповідно до Цивільного кодексу України);

адміністративна відповідальність (штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, відсторонення від виконання службових повноважень) – за неповідомлення особою у встановлених Законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів; за будь-яку із вищевказаних дій, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення;

кримінальна відповідальність – у випадках, коли приватний інтерес фактично призвів до прийняття рішень, а також до вчинення діянь, які в умовах конфлікту інтересів можуть розглядатися з точки зору наявності ознак таких корупційних злочинів, як зловживання службовим становищем, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою тощо, а не лише як конфлікт інтересів.

7.2. Нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог Закону, підлягають скасуванню або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог Закону, може бути визнаний судом недійсним.

7.3. Збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку.

7.4. Кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації за рішенням суду в установленому законом порядку.

 

Головний спеціаліст із питань

запобігання та виявлення корупції                                          В.Гайдак

 

Додатки 1-3 до наказу див. тут.





   НКРЕКП

03057 м. Київ, вул. Смоленська, 19            тел. (044) 204-48-27;
E-mail: box@nerc.gov.ua

© 2016 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)