Портал в режимі тестування та наповнення
Меню
Часті запитання

Відкрити все

Роз’яснення тепло- та водопостачальним організаціям (ліцензіатам НКРЕКП), які є виконавцями комунальних послуг, щодо нормативно-правового врегулювання питань мінімізації (зменшення) втрат теплової енергії в теплових мережах та відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, їх встановлення та оприлюднення

Згідно з положеннями законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі – Закон про НКРЕКП), «Про теплопостачання» (далі – Закон), «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон про ЖКП), «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, належить, зокрема, встановлення тарифів на теплову енергію, тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП, здійснення контролю за додержанням ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання та відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності, надання роз’яснень з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП.

Державна політика у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до статті 2 Закону про ЖКП базується на принципах забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, а також регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Встановлення економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, централізоване водопостачання та/або водовідведення, послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) на рівні, який покриває всі витрати в собівартості цих послуг, є вимогою чинного законодавства України, яким визначено, що державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на принципах досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, тарифи на комунальні послуги суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допускається.

Відповідно до статті 15 Закону державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться, зокрема, у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат. Статтею 31 Закону про ЖКП визначено, що у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. 

Положеннями статті 20 Закону та статті 31 Закону про ЖКП визначено, що порядок відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення органом, уповноваженим встановлювати тарифи, визначається порядком формування тарифів. 

Формування тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснюється ліцензіатами НКРЕКП відповідно до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 377 (далі – Порядок 377), Процедури встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та Процедури встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затверджених постановами НКРЕКП від 31.03.2016 №№ 528, 529 відповідно.

Слід зазначити, що Порядком 377 вдосконалено механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води і запропоновано методику формування тарифів на теплову енергію за нормативним методом з елементами стимулюючого тарифоутворення. Зокрема, пунктом 2.6 Порядку 377 визначено, що нормування втрат теплової енергії в теплових мережах та питомих витрат палива і електроенергії, які використовуються для виробництва та транспортування теплової енергії, здійснюється в установленому законодавством порядку відповідно до міжгалузевих, галузевих методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва. 

Пунктом 2.7 Порядку 377 з метою стимулювання заходів щодо зменшення втрат теплової енергії при її транспортуванні тепловими мережами передбачено врахування на визначений період втрат теплової енергії в теплових мережах, відмінних від визначених згідно з пунктом 2.6 розділу ІІ Порядку 377 та розрахованих відповідно до встановлених уповноваженим органом методик (порядків) щодо стимулювання зменшення рівня втрат теплової енергії в теплових мережах.

З урахуванням вищезазначеного, постановою НКРЕКП від 01.07.2016 № 1214 затверджено Порядок урахування втрат теплової енергії в теплових мережах у тарифах на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, яким передбачено впровадження механізму стимулювання теплопостачальних підприємств до скорочення фактичних втрат теплової енергії до розрахункових значень з одночасним диференційованим врахуванням різниці між фактичними і розрахунковими втратами теплової енергії при встановленні тарифів на теплову енергію та затвердженням програми зниження фактичних втрат теплової енергії для кожного конкретного підприємства.

Крім того, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 10.04.2018 № 86 було затверджено Методику визначення технологічних нормативів витрат та втрат гарячої води у системах централізованого постачання гарячої води, яка дає змогу проводити розподіл між обсягами технологічних нормативів витрат та втрат гарячої води при виробництві гарячої води у центральних або індивідуальних теплових пунктах та котельнях, транспортуванні та наданні послуг з централізованого постачання гарячої води.

Крім того, згідно з вимогами Порядку 377 в структуру тарифів разом зі складовими економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із провадженням у планованому періоді ліцензованого виду діяльності у сфері теплопостачання та послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, включаються витрати на покриття втрат – відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення відповідно до вимог статті 20 Закону та статті 31 Закону про ЖКП, а також складові планованого прибутку, на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи.

Відповідно до пункту 20.11 розділу XX Порядку 377 втрати ліцензіата обраховуються за період з дня, наступного після закінчення періоду розгляду НКРЕКП заяви ліцензіата (з урахуванням пунктів 20.2 та 20.5 розділу XX Порядку 377), до дня набрання чинності тарифами. У разі якщо тарифи підлягають оприлюдненню згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або державній реєстрації, період розрахунку втрат зменшується на кількість днів, потрібних для оприлюднення, державної реєстрації та офіційного опублікування нормативно-правового акта. Відшкодування суми втрат, розрахованої відповідно до пункту 20.11 розділу XX Порядку 377, здійснюється протягом періоду та у розмірах, визначених НКРЕКП при наступному коригуванні тарифів.

Протягом 2016-2018 років ліцензіатам, які звернулись з відповідними заявами, комплектами документів і розрахунками, НКРЕКП було здійснено коригування тарифів на теплову енергію за категоріями споживачів у частині відшкодування втрат підприємства, що виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення.

Встановлення, обслуговування та повірка комерційних (будинкових) засобів обліку теплової енергії та води, а також квартирних вузлів обліку теплової енергії і води та оплата витрат

1. Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку та відшкодування витрат на таке оснащення

Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку визначено статтею 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі – Закон про облік), який набрав чинності 02.08.2017.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону про облік оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (Міністерство розвитку громад та територій України).

Пунктом 2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про облік встановлено, що оператор зовнішніх інженерних мереж зобов'язаний здійснити оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, у строк:

  • теплової енергії – протягом року з дня набрання чинності цим Законом;
  • гарячої та питної води для нежитлових будівель – протягом одного року, а для житлових будівель - протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Разом з тим Законом України від 07.06.2018 № 2454-VІІІ відтерміновано до 1 серпня 2020 року дію пункту 1 частини першої статті 14 Закону про облік щодо застосування до операторів зовнішніх інженерних мереж штрафів за порушення строків встановлення або заміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води.

Моніторинг стану оснащеності вузлами комерційного обліку здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та енергозбереження (Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України), на підставі інформації обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин шостої - одинадцятої статті 3 Закону про облік витрати на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, здійснені оператором зовнішніх інженерних мереж, відшкодовуються споживачами відповідних комунальних послуг, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати внеску за встановлення вузла комерційного обліку, який сплачується виконавцеві відповідної послуги.

При цьому передбачено, що власник (співвласники) будівлі, яка на день набрання чинності цим Законом була приєднана до зовнішніх інженерних мереж або яка приєднується до зовнішніх інженерних мереж, має право самостійно обладнати таку будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку. У такому разі внесок за встановлення вузла комерційного обліку таким споживачам не нараховується. 

Крім того, органи місцевого самоврядування згідно із затвердженими відповідно до законодавства програмами можуть приймати рішення про виділення коштів з місцевого бюджету на оснащення вузлами комерційного обліку будівель, які на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж, а також на забезпечення охорони вузлів комерційного обліку. На такі вузли обліку після їх встановлення поширюється дія законодавства про спільне майно багатоквартирного будинку. Внесок за встановлення вузла комерційного обліку, встановленого відповідно до цієї частини, споживачами не сплачується.

У разі приєднання до зовнішніх інженерних мереж будівлі, яка не була приєднана до таких мереж, або відновлення приєднання після відключення оснащення будівлі вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг здійснює власник (співвласники) такої будівлі за власний рахунок.

Розмір внесків за встановлення комерційних вузлів обліку визначається окремо для кожної будівлі. Сплата внесків розстрочується на п'ять років або на інший строк за згодою сторін.

Для будівлі, де налічуються два та більше споживачів, внески за встановлення вузлів комерційного обліку розподіляються пропорційно до кількості приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.

2. Оплата витрат на обслуговування та періодичну повірку вузлів комерційного та розподільного обліку теплової енергії та води

Підпунктом 7 пункту 5 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону були внесені зміни до частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»  згідно з якими виключено норми щодо проведення періодичної повірки квартирних засобів обліку комунальних послуг за рахунок тарифів на тепло- і водопостачання.

Також, частиною четвертою статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, а також норми часу, необхідного для проведення повірки таких засобів, встановлюються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України).

Згідно з частиною другою статті 6 Закону про облік обслуговування (у тому числі періодична повірка) та заміна вузлів розподільного обліку/приладів – розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором. 

При цьому абзацами другим, третім та четвертим пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про облік передбачено, що НКРЕКП та органи місцевого самоврядування протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону мають:

  • забезпечити перегляд порядків формування тарифів на послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання для суб'єктів природних монополій та суб'єктів, що провадять діяльність на суміжних ринках, зокрема в частині виключення зі структури тарифів витрат на встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного та розподільного обліку теплової енергії та води;
  • забезпечити перегляд тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання, постачання гарячої та холодної води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів, що провадять діяльність на суміжних ринках, в частині виключення зі складових відповідних тарифів витрат на встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного та розподільного обліку теплової енергії та води;
  • привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

На виконання вимог зазначених законів НКРЕКП були внесені зміни до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та тарифів на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 377 (який діяв на момент прийняття Закону про облік) щодо вилучення із структури тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води витрат на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) будинкових засобів обліку теплової енергії, будинкових приладів обліку гарячої води, які є власністю ліцензіата та/або знаходяться у нього в користуванні, квартирних засобів обліку теплової енергії та гарячої води, а також витрат на формування обмінного фонду квартирних засобів обліку теплової енергії та гарячої води, що визначаються відповідно до розрахунку на один квартирний засіб обліку і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги.

Також, на виконання вимог законів та реалізуючи надані повноваження НКРЕКП були скориговані тарифи на послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води, для ліцензіатів НКРЕКП, в частині вилучення із структури тарифів витрат на проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку.

З інформацією щодо діючих тарифів на послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води та тарифів за попередні роки для субёєктів господарювання, які  є ліцензіатами НКРЕКП, можна ознайомитись на вебсайті НКРЕКП.

Водночас з урахуванням положень статті 13 Закону України «Про теплопостачання» та підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на теплову енергію, тарифи на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) та тарифи на відповідні комунальні послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для суб’єктів господарювання, які є ліцензіатами у сфері теплопостачання обласних державних адміністрацій та Київської міської державної адміністрації.

Згідно з положеннями законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі – Закон про НКРЕКП), «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон про ЖКП), «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» до повноважень НКРЕКП належить, зокрема, встановлення тарифів на теплову енергію, тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

Встановлення економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, централізоване водопостачання та водовідведення на рівні, який покриває всі витрати в собівартості цих послуг, є вимогою законодавства України, зокрема статті 10 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та статті 20 Закону України «Про теплопостачання».

Водночас, відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про теплопостачання» державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться, зокрема, у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат. Статтею 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів.

Окремо слід зазначити, що на сьогодні, питома вага витрат на паливо (природний газ) та покупну теплову енергію, собівартість виробництва власних ТЕЦ, ТЕС, КГУ у структурі середньозваженого тарифу на теплову енергію станом на 01.01.2019 року для потреб населення складає більше 86% для бюджетних установ 82% а для інших споживачів (крім населення) 85%, а частка вартості теплової енергії у структурі собівартості послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для населення складає, відповідно, близько 99 % та 89%.

Протягом 2018 року Урядом України та Верховною Радою України було прийнято ряд змін до чинного законодавства України, які, разом з ціновими коливаннями (змінами) на ринку природного газу, суттєво вплинули на рівень тарифів на теплову енергію. 

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року № 867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» ціна   природного газу розрахована  виходячи  із  середньої  арифметичної  ціни продажу/постачання  природного  газу  НАК  «Нафтогаз  України» для промислових споживачів,  за  умови  попередньої  оплати  до  періоду   поставки  газу,  що  діяла з 1 липня 2018 року  по  30  вересня   2018  року, яка складала  8981  грн  за  1000  куб. метрів та  з урахуванням коефіцієнту  дисконту  для  розрахунку ціни природного   газу  з  1 листопада  2018  року 0,6943  (для розрахунку  ціни   природного  газу з 1 травня  2019 року коефіцієнт дисконту – 0,8). З 1 січня 2020 р. ціна придбання природного газу не може бути вищою за середню арифметичну ціну продажу природного газу для промислових споживачів (за умови попередньої оплати до періоду поставки газу), визначену відповідно до пункту 13 цього Положення, за вирахуванням торговельної надбавки (націнки) НАК “Нафтогаз України” на рівні 1,917 відсотка зазначеної ціни.

З урахуванням тарифів на транспортування та розподіл природного газу  ціна природного газу виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів з 1 листопада 2018 року становить 6968,21 грн за 1000 куб. метрів (без ПДВ).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2018 року – 1762 гривні, з 1 липня – 1841 гривень, з 1 грудня – 1921 гривень.

Також установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату:

  • у місячному розмірі: з 1 січня – 3723 гривні;
  • у погодинному розмірі: з 1 січня – 22,41 гривні.

Водночас, слід зауважити, що рівень тарифів на теплову енергію безпосередньо залежить від ціни природного газу, а до складу структури тарифів на централізоване опалення та централізоване постачання гарячої води включається собівартість теплової енергії, врахована у встановлених тарифах на теплову енергію для потреб населення. Так, питома вага витрат на паливо, покупну теплову енергію, собівартості виробництва теплової енергії  власних ТЕЦ, ТЕС, КГУ, АЕС у структурі тарифів на теплову енергію для потреб населення (у діючих з 01.01.2019 тарифах) складає близько 86,45 %, решта витрат собівартості у тарифі на теплову енергію – 13,55 %.

У зв’язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України та Верховною радою України протягом 2018 року змін до чинного законодавства, які мали суттєвий вплив на рівень тарифів на теплову енергію, та з метою приведення витрат на паливо, покупну теплову енергію, собівартості виробництва теплової енергії  власних ТЕЦ, ТЕС, КГУ, АЕС у структурі тарифів на теплову енергію у відповідність до встановлених законодавством норм, НКРЕКП на відкритих засіданнях 23 та 27 листопада 2018 року прийнято рішення, зокрема про схвалення та оприлюднення на офіційному сайті НКРЕКП тарифів зі структурою:

  • на теплову енергію для потреб населення;
  • на послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню.

Відповідно до Закону про НКРЕКП та Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.12.2016 № 2133 (далі – Регламент), рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові до виконання суб'єктами природних монополій. Рішення НКРЕКП не підлягають погодженню органами державної влади, крім випадків, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

У частині забезпечення відкритості процесу встановлення тарифів НКРЕКП зобов’язує ліцензіатів повідомляти органи місцевого самоврядування та громадськість про зміну тарифів. Крім того, при визначенні дати набрання чинності постанов НКРЕКП про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.

Постановою НКРЕКП від 30.06.2017 № 866 затверджено Порядок проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Порядок № 866), який визначає процедуру організації та проведення відкритого обговорення проектів рішень з питань встановлення цін (тарифів), схвалення/затвердження інвестиційних програм/інвестиційної складової/планів розвитку, розгляду зауважень та пропозицій до проектів рішень, що мають ознаки регуляторних актів, НКРЕКП, проекту кошторису НКРЕКП на відповідний рік та у разі необхідності з інших питань, що належать до компетенції НКРЕКП, та поширюються на суб'єктів господарювання, які мають намір отримати ліцензії на право провадження господарської діяльності у сферах, державне регулювання яких здійснюється НКРЕКП (п. 1.1. глави 1 Порядку № 866).

Пунктом 2.1. глави  2 Порядку 866 передбачено, що до винесення питання щодо встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційних програм/інвестиційної складової/планів розвитку/змін до них на відкрите обговорення НКРЕКП ліцензіат має провести відкрите обговорення (відкрите слухання) на місцях питання щодо необхідності встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційної програми/інвестиційної складової/плану розвитку/змін до них  із залученням місцевих органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування (якщо проект рішення стосується розвитку окремого регіону та/або територіальної громади) за процедурою, наведеною у цьому пункті, якщо інше не передбачено законодавством.

Результат відкритого обговорення (відкритого слухання) на місцях оформлюється протоколом, який підлягає оприлюдненню ліцензіатом на своєму офіційному вебсайті та надсилається до НКРЕКП.

Разом з тим, згідно вимог п. 2.2 глави 2 Порядку № 866 визначено, що після схвалення на відкритому засіданні НКРЕКП відповідно до вимог Регламенту НКРЕКП проектів рішень НКРЕКП про встановлення цін (тарифів)/змін до них, про схвалення/затвердження інвестиційних програм/інвестиційної складової/планів розвитку/змін до них, НКРЕКП оприлюднює їх на своєму офіційному сайті. Також, розміщує: обґрунтування необхідності прийняття рішення НКРЕКП; матеріали, необхідні для прийняття рішення НКРЕКП; результати відкритого обговорення (відкритого слухання) на місцях ліцензіатом відповідно до цього Порядку; інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції до проекту рішення НКРЕКП про встановлення цін (тарифів)/ змін до них, про схвалення/затвердження інвестиційних програм/інвестиційної складової/планів розвитку/змін до них; інформацію про дату, час і місце проведення відкритого обговорення проектів рішення НКРЕКП (другого слухання); кінцевий термін подання заявок до участі в обговоренні; електронну адресу, на яку мають подаватись зауваження та пропозиції,  прізвище, ім’я, по батькові та телефон контактної особи.

На виконання вимог частини четвертої статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», частини третьої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», з метою доведення інформації до ліцензіатів НКРЕКП та до споживачів теплової енергії, у зв’язку із схваленням тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів 23 та 27 листопада 2018 року на офіційному сайті НКРЕКП були оприлюднено обґрунтовуючі матеріали та проекти постанов про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з централізованого опалення та   централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів ліцензіатів НКРЕКП. 

Так за 2018 рік складено 135 протоколів відкритих обговорень (слухань). Серед яких 47 протоколів відкритих обговорень (слухань) складені ліцензіатами НКРЕКП в яких приймали участь представники обласних державних адміністрацій, міських рад, мешканців міст, були проведені відкриті обговорення (відкриті слухання) з питань щодо перегляду/коригування тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за категоріями споживачів. Також 88 протоколів відкритих обговорень (слухань) на місцях з питань щодо обговорення проектів постанов НКРЕКП.

Пунктом 2.3 глави 2 Порядку № 866 визначено, що на відкритому обговоренні   проектів рішень НКРЕКП (друге слухання), яке проводиться за місцем надання послуг суб’єктами господарювання, мають бути присутні: керівник або працівник територіального органу НКРЕКП та у разі необхідності посадова особа розробника; уповноважений представник ліцензіата, якому встановлюються ціни (тарифи)/зміни до них, схвалюється/затверджується інвестиційна програма/інвестиційна складова/план розвитку/зміни до них; представники місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; інші заінтересовані особи, які подали заявки на участь у відкритому обговоренні та/або їх уповноважені представники.

Таким чином, згідно вимог Порядку № 866 та чинного законодавства, усі бажаючі, у тому числі громадскість, можуть реалізовати своє право на участь у відкритому обговоренні проектів рішень НКРЕКП, яке проводиться після схвалення проектів рішення НКРЕКП. При цьому, всім зацікавленим особам необхідно своєчасно подати у терміни, що зазначені в інформаційному повідомленні, розміщеному на офіційному вебсайті НКРЕКП, заявку для участі у відкритому обговоренні проектів рішення НКРЕКП.

Також, усі бажаючі, у тому числі громадскість, можуть реалізовати своє право та подати зауваження і пропозиції, в друкованому та/або електронному вигляді.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства 10 та 11 грудня 2018 року були проведені засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання. Враховуючи результати обговорення були прийняті рішення про прийняття постанов НКРЕКП про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання,  послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів для ліцензіатів НКРЕКП.

Встановленні тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з централізованого опалення та  централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів ліцензіатів НКРЕКП набрали чинність з 01 січня 2019 року, опубліковано в офіційному друкованому виданні – газеті «Урядовий кур'єр» від 11 грудня 2018 року № 234.

Заявник мешкає у багатоповерхівці, яку не обладнано будинковим лічильником тепла. Заявник помітив, що плата за опалення в перерахунку на 1 кв. м опалювальної площі у його будинку вдвічі більше, ніж у будинку, який обладнаний лічильником. Заявника цікавить чому така різниця у платі за опалення в будинках обладнаних теплолічильниками та тих, які не обладнані ними?

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі – Правила), визначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Тобто, у разі встановлення будинкового або квартирного лічильника теплової енергії розрахунок плати за послугу з централізованого опалення здійснюється виходячи із фактично спожитого обсягу теплової енергії (Гкал), та відповідно до встановленого тарифу для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії.

В іншому випадку, для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії плата за послугу з централізованого опалення розраховується як добуток затвердженого тарифу на централізоване опалення в грн/м2 та опалювальної площі споживача та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Крім того, на кількість спожитої теплової енергії для послуги з централізованого опалення для споживачів у яких встановлено засоби обліку на теплову енергію також впливають і інші чинники, зокрема, температура зовнішнього повітря протягом опалювального періоду, розмір загальної опалювальної площі, застосування енергозберігаючих технологій, теплотехнічні характеристики будинку, а саме: проектні особливості (зокрема теплоізоляційні характеристики матеріалів конструкцій та висота стель), стан місць загального користування, ефективність інженерних систем, тобто, загальна енергоефективність будинку, а також наявність нежитлових приміщень для комерційного користування, разом впливають на обсяг теплової енергії, що споживає будинок.

В свою чергу, тариф на опалення 1 кв. м у будинках, в яких відсутні засоби обліку теплової енергії, розраховується виходячи з норми річної витрати теплової енергії на опалення 1 кв. метра опалюваної площі (1 куб. метра об'єму) житлових будинків, яка залежить від поверховості приміщення та його географічного розташування, відповідно до КТМ 204 Україна 244-94 (2001 року).

При цьому згідно Правил розмір щомісячної плати (П) за послугу з централізованого опалення для населення, у разі відсутності засобів обліку теплової енергії, у разі застосування одноставкового тарифу визначається виконавцем за формулою:

П = Т х S х К х (n i / n кi);

де Т – одноставковий тариф на послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) житлових будинків без будинкових та квартирних засобів обліку теплової енергії, гривень за 1 кв. метр (гривень за 1 куб. метр) за розрахунковий період протягом опалювального сезону (з податком на додану вартість);

S – опалювана площа (об'єм) квартири (будинку садибного типу) споживача, який отримує послугу з централізованого опалення та не має будинкового або квартирного засобу обліку теплової енергії, кв. метрів (куб. метрів);

К – коефіцієнт, що враховує відхилення в i-му місяці фактичної температури зовнішнього повітря та тривалості опалювального сезону від показників, врахованих під час розрахунку діючого тарифу;

n i – тривалість опалювального періоду в i-му місяці, яка врахована у встановлених тарифах на послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії;

n кi – календарна кількість діб в і-му місяці.

Тобто в кожному конкретному місяці опалювального періоду між двома умовно однаковими будинками (з лічильником теплової енергії та без) існуватиме розбіжність в розмірі оплати, в перерахунку на 1 кв. м опалювальної площі, за фактично спожиту теплову енергію за показниками лічильника (Гкал) та за 1 кв. м опалювальної площі.

Таким чином, розмір плати за послуги з централізованого опалення, в перерахунку на 1 кв. м опалювальної площі, може відрізнятися у різних споживачів, що в основному обумовлено наявністю, або відсутністю будинкових (квартирних) засобів обліку теплової енергії.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux