Портал в режимі тестування та наповнення
Меню
Оприлюднюється інформація щодо виконання Плану розвитку системи передачі на 2020-2029 роки
Опубліковано 07 липня 2021 року о 16:50

На виконання вимог частини сьомої статті 37 Закону України «Про ринок електричної енергії» оприлюднюється інформація щодо виконання Плану розвитку системи передачі на 2020-2029 роки.

Постановою НКРЕКП від 03.04.2020 № 764 було схвалено План розвитку системи передачі (ПРСП) на 2020-2029 роки. Реконструкція мереж та будівництво нових об’єктів, що передбачені Планом розвитку системи передачі на 2020-2029 роки, спрямовані на забезпечення видачі повної потужності генерації, підвищення надійності живлення як споживачів окремих регіонів так і підвищення надійності та безпеки всієї системи передачі та роботи енергосистеми України.

Відповідно до інформації, наведеної у звіті оператор системи передачі (ОСП) щодо виконання ПРСП на 2020 –2029 роки, звіті щодо виконання відповідної Інвестиційної програми на 2020 рік, а також з урахуванням результатів здійснення планової перевірки дотримання НЕК «УКРЕНЕРГО» вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, зокрема в частині виконання Інвестиційної програми НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2020 рік:

Таблиця 1. Зведена інформація щодо виконання Плану розвитку системи передачі на 2020-2029 роки

Цільові напрямки

Заплановано на 2020-2029 роки, тис. грн (без ПДВ)

Заплановано на 2020 рік, тис. грн (без ПДВ)

Профінансовано за 2020 рік, тис. грн (без ПДВ)

Залишилось не профінансовано, тис. грн (без ПДВ)

Відсоток фінансування від плану розвитку на 2020 рік

Відсоток фінансування від плану на 2020-2029 роки

Будівництво, реконструкція та технічне переоснащення електричних мереж та обладнання

68 715 161

5 199 938

2 188 974

3 010 963

42,09%

3,18%


Основні заходи Плану розвитку системи передачі на 2020-2029, виконані в рамках 2020 року

1. Завершено будівництво та включено під робочу напругу повітряну лінію електропередачі 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська.

Довжина ПЛ 750 кВ ЗАЕС – Каховська складає 186 км. ЛЕП є основним елементом комплексного проєкту, до складу якого також увійшло будівництво ПС 750 кВ «Каховська» потужністю 2000 МВА зі встановленням двох АТ та заходів ЛЕП 330 кВ Каховська – Островська та Каховська – Херсонська на ПС 750 кВ «Каховська». Нова ЛЕП та підстанція 750 кВ з мережевою інфраструктурою 330 кВ підсилили зв’язок Каховського енерговузла з магістральними мережами та збільшили пропускну спроможність перетинів південної частини енергосистеми України.

Завдяки цьому знято мережеві обмеження і забезпечено можливість видачі повної потужності Запорізької АЕС - 6000 МВт. Це, в свою чергу, дозволило збільшити частку атомних електростанцій у загальному виробництві електроенергії, зокрема в осінньо-зимовий період (ОЗП).

Слід відзначити, що завдяки реалізації даного проєкту в ОЗП 2020-2021 року, ЗАЕС, в перше в історії України, несла максимальну потужність – 5750 МВт, що дозволило забезпечити нормальне проходження піку споживання електроенергії в ОЕС України під час мінімальних температур навколишнього середовища.

2. Обладнання нової підстанції 500/220 кВ «Кремінська» включено під напругу.

Загальна трансформаторна потужність підстанції становить 501 МВА. Трансформаторна потужність підстанції дозволила зняти ризики відключення півночі Луганської області від електропостачання у випадку втрати потужності на Луганській ТЕС, зважаючи на те, що практично весь опалювальний період 2019-2020 станція працювала на імпортованому природному газі одним блоком. Наразі потреби регіону становлять близько 280 МВт, а у зимовий період – 350 МВт. За умови роботи на повну потужність промисловості Луганського енерговузла сумарне навантаження становитиме близько 500 МВт потужності. Отже, нова підстанція забезпечує абсолютну більшість потреб півночі Луганщини і, за проєктом, передбачає можливості для розширення.

3. Закінчено будівництво п'ятого пускового комплексу об'єкту «Лінії електропередачі 750 кВ для видачі потужностей Рівненської та Хмельницької АЕС: ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС-Київська з розширенням підстанції 750 кВ «Київська» та заходами ПЛ 750 кВ».

4. Виконано монтаж, налагодження та введення в промислову експлуатацію 13 од. автотрансформаторів та шунтуючих реакторів на ПС 330-750 кВ:

ПС 750 кВ «Дніпровська» (6 од.)

ПС 750 кВ «Дніпровська» (3 од.)

ПС 750 кВ «Донбаська» (3 од.)

ПС 330 кВ «Суми» (З АТ) (1 од.). На ПС 330 кВ «Суми» було включено в роботу новий автотрансформатор (АТ-3) потужністю 200 МВА. Заміна АТ — основний етап реконструкції, що дозволило продовжити роботи і завершити комплексну реконструкцію ПС 330 кВ «Суми», передбачену Планом розвитку системи передачі для підвищення надійності електропостачання споживачів міста Суми та Сумської області.

Окрім заміни АТ-3, на ПС 330 кВ «Суми» змонтовано систему пожежогасіння для АТ, замінено частину первинного обладнання у ВРП 330 кВ та 110 кВ, споруджено нову будівлю релейних панелей, де встановлені сучасні мікропроцесорні пристрої релейного захисту та протиаварійної автоматики. У нових комірках встановлено нові портали 330 та 110 кВ з жорстким ошинуванням систем шин 110 кВ, а також вимикачі, роз’єднувачі, трансформатори струму та напруги, конденсатори зв’язку та інше обладнання.

5. Виконано реконструкцію ВРП 330 кВ із заміною обладнання (повітряних вимикачів, трансформаторів струму, трансформаторів напруги, трансформаторів з заміною уводів) на ПС ЗЗ0 кВ «Південна», ПС ЗЗ0 кВ «Гірнича», ПС 330 кВ «Козятин», ПС 330 кВ «Шепетівка», ПС 330 кВ «Кам’янець-Подільська» та ПС 330 кВ «Лозова»(«Червоноармійська»).

Виконано заміну трансформаторів струму 750 кВ типу ТОГ на ПС 750 кВ «Південнодонбаська», ПС 750 кВ «Запорізька», ПС 750кВ «Західноукраїнська», ПС 750 кВ «Вінницька».

Виконано технічне переоснащення ПС ЗЗ0 кВ «Ковель», ПС ЗЗ0 кВ «Нововолинськ», ПС 220 кВ «Луцьк південна», ПС 330 кВ «Шепетівка», ПС 330 кВ «Кам'янець-Подільська» з встановленням пристроїв компенсації реактивної потужності.

6. Реконструйовано ПЛ 330 кВ Західноукраїнська - Рівне з відгалуженням на ПС 330 кВ Радивилів шляхом заміни 40 шт. стояків з/б опор, 2764 шт. заміни ізоляції та 19,6 т блискавкозахисного тросу.

7. Виконані роботи з реконструкції та технічного переоснащення пристроїв РЗА на:

ПС 750 кВ «Південнодонбаська», «Вінницька».

ПС ЗЗ0 кВ «Грабів», «Яворів», «Каховська», «Вінницька», «Хмельницька», «Шепетівка», «Тернопільська», «Чернігівська».

8. На ПС 330 кВ «Новокиївська» споруджено будівлю КРПЕ (комплектний розподільчий пристрій елегазовий) 330 кВ, змонтовано нові лінійні портали, на які переведені 5 ПЛ 330 кВ, що поєднують ПС з Трипільською ТЕС (2 лінії), Київською ТЕЦ-5, ПС 750 кВ «Київська» та ПС 330 кВ «Нивки», а також змонтовано решту обладнання. Змонтовано маслоприймач під новий АТ та встановлено новий АТ-3 200 МВА, проводились роботи з облаштування кабельних трас 110 кВ.

Після завершення реконструкції в 2022 році, ПС «Новокиївська» стане технологічно найсучаснішим об’єктом системи передачі 330 кВ у центральному регіоні.

9. Продовжено будівництво повітряної лінії електропередачі 330 кВ Західноукраїнська – Богородчани довжиною понад 103 км. Лінія проходитиме територією Жидачівського району Львівської області та Рогатинського і Галицького районів Івано-Франківської області і складатиметься з двох частин: існуючої ділянки ПЛ 330 кВ Богородчани – Бурштинська ТЕС (60 км), побудованої ще у 1990 році, та нової частини лінії від ПС 750 кВ «Західноукраїнська» до опори №18 зі сторони Бурштинської ТЕС (43 км), яку планується побудувати.

В 2020 році розпочато перший етап: замінено 52 з 205 опор на існуючій ділянці ПЛ 330 кВ Богородчани – Бурштинська ТЕС, на якій буде також замінено провід, грозозахисні троси із прокладанням волоконно-оптичної лінії зв’язку та ізоляція.

Нова ЛЕП підвищить надійність функціонування мережі та електропостачання споживачів Івано-Франківської області та збільшить загальну пропускну здатність електромереж західного регіону. Також нова ЛЕП за умови будівництва ПЛ 330 кВ Дністровська ГАЕС – Вінницька 750 та встановлення другого АТ 750/330 кВ на ПС 750 кВ «Вінницька» забезпечить роботу Дністровської ГАЕС в насосному та генераторному режимах чотирма гідроагрегатами в нормальній схемі. Для енергосистеми це додаткові регулюючі потужності ГАЕС: 421 МВт в насосному та 324 МВт у генераторному режимах.

Завершення будівництва ПЛ 330 кВ Західноукраїнська – Богородчани заплановано у кінці 2022 року.

10. Виконувались роботи на підстанції 400 кВ «Мукачеве», що відіграє важливу роль в забезпеченні внутрішньо-системних зв’язків в ОЕС України і міжсистемних зв’язків (експорт електроенергії в країни Європи).

Наразі, змонтоване обладнання ВРУ 400, 220, 35 кВ приєднання АТ-4 з ошиновкою, панелі РЗА та щит власних потреб змінного струму в ЗПУ. Автотрансформатори встановлено на місця постійної експлуатації, встановлені реактори 35 кВ. Виконані пусконалагоджувальні роботи моніторингу АТ-4. Завершити реалізацію заходу заплановано у 2021 році.

Причини невиконання заходів Плану розвитку системи передачі на 2020 рік:

- режимні обмеження у роботі магістральних електричних мереж України (відмова в наданні вимкнень для можливості виконання робіт на діючих об'єктах магістральних електричних мереж);

- відміна торгів, які не відбулися через відсутність потенційних контрагентів;

- незадовільна робота генпідрядників на деяких об'єктах нового будівництва та реконструкції;

- глобальна епідеміологічна ситуація, пов’язана з COVID-19, а також карантинними заходами, які введені в Україні та за кордоном.

Детальний звіт щодо виконання Плану розвитку системи передачі на 2020-2029 роки в рамках 2020 року див. тут.


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux