ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ НКРЕКП

25.05.2018 № 16

ПЛАН ДІЯЛЬНОСТІ

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 бюджетний рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим (2020 – 2021 роки)

1. Мета

Здійснення державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

2. Аналіз поточної ситуації

З часу заснування першого Регулятора енергетичного сектору та сфери комунальних послуг в Україні основні проблеми були пов’язані з відсутністю належного законодавчого забезпечення незалежності, визначення функцій, повноважень та відповідальності органів регулювання енергетики та комунальних послуг. З набуттям у 2011 році статусу Сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Україна взяла на себе зобов’язання щодо імплементації acquis communautaire Енергетичного Співтовариства, зокрема положень законодавства ЄС щодо національного органу регулювання енергетики. Такі ж вимоги передбачені положеннями Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію між Україною та ЄС). У рамках інтеграційного процесу найбільш важливою подією для Регулятора у 2017 році стала реалізація положень Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі – Закон про НКРЕКП), який набув чинності 26.11.2016. У 2017 році було прийнято Закон України «Про ринок електричної енергії», що разом з раніше прийнятими законами України «Про ринок природного газу» (2015 рік) та Закону про НКРЕКП забезпечило виконання зобов’язань України щодо прийняття первинного законодавства відповідно до вимог «Третього пакету» енергетичного законодавства ЄС.

Протягом 2017 року основні зусилля Регулятора, з метою приведення законодавства України до вимог «Третього пакета» енергетичного законодавства ЄС, були спрямовані на розробку актів вторинного законодавства з реформування ринку електроенергії, більшість з яких має бути прийнята Регулятором протягом року з дня набрання чинності Законом України «Про ринок електричної енергії» ( до 11.06.2018).

Законом України «Про ринок електричної енергії» передбачено положення щодо:

лібералізації ринку (відхід від моделі «єдиного» покупця), створення нових сегментів ринку (ринок двосторонніх договорів, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг);

відокремлення оператора системи передачі та операторів системи розподілу;

розподілу пропускної спроможності міждержавних електричних мереж та міжнародної координації цього питання;

спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;

запровадження концепції універсальних послуг та постачання «останньої надії»;

запровадження інституту енергетичного омбудсмена;

захисту прав споживачів тощо.

На виконання Закону України «Про ринок електричної енергії» на відкритих засіданнях НКРЕКП прийнято основні нормативно-правові акти, що регулюють відносини на ринку електричної енергії, зокрема постанови НКРЕКП:

від 14.03.2018 № 307 «Про затвердження Правил ринку»;

від 14.03.2018 № 308 «Про затвердження Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку»;

від 14.03.2018 № 309 «Про затвердження Кодексу системи передачі»;

від 14.03.2018 № 310 «Про затвердження Кодексу систем розподілу»;

від 14.03.2018 № 311 «Про затвердження Кодексу комерційного обліку електричної енергії»;

від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії».

Крім того, у 2017 році були прийняті Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП від 09.11.2017 № 1388), з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469), з розподілу електричної енергії (постанова НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470), зі здійснення функцій оператора ринку (постанова НКРЕКП від 27.12.2017 № 1466), з виробництва електричної енергії (постанова НКРЕКП від 27.12.2017 № 1467), з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) (постанова НКРЕКП від 27.12.2017 № 1468), із здійснення функцій гарантованого покупця (постанова НКРЕКП від 27.12.2017 № 1471), а також Порядок складання, подання, погодження, оприлюднення програми відповідності оператора системи розподілу, звіту про її виконання та погодження уповноваженої особи з питань відповідності (постанова НКРЕКП від 27.12.2017 № 1406) та Порядок здійснення процедури сертифікації оператора системи передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП від 10.08.2017 № 1016)

Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС  також передбачено проведення реформи ринку природного газу шляхом створення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту споживачів  та безпеки постачання природного газу, а також інтеграції із ринками природного газу сторін Енергетичного Співтовариства шляхом створення регіонального ринку природного газу.

Триває реформа, що розпочалася у 2015 році з прийняттям Закону України «Про ринок природного газу» (далі – Закон), яким ґрунтовно змінено правила функціонування газового ринку. Закон визначає засади створення ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу з урахуванням основних вимог законодавства ЄС, у тому числі передбачених Директивою 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу та Регламентом 715/2009 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж передачі природного газу.

Закон передбачає:

правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу;

створення нормативної бази діяльності на ринку природного газу;

забезпечення недискримінаційного доступу до ринку природного газу його суб’єктів та всіх споживачів;

створення в Україні повноцінного ринку природного газу, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав – сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу;

розроблення нових підзаконних нормативно-правових актів.

Цей Закон носить прогресивний характер та спрямований на реформування галузі. Прийняття зазначеного Закону України – це крок, який інтегрує Україну до європейського енергетичного ринку.

Основні акти вторинного законодавства щодо реформування газового сектору України відповідно до вимог «Третього пакета» енергетичного законодавства ЄС було розроблено і затверджено у 2015 році. Протягом 2017 року зусилля Регулятора були спрямовані на вдосконалення вторинного законодавства з урахуванням норм законодавства та регуляторної практики Європейського союзу, зокрема, з метою транспозиції та імплементації кодексів ENTSO-G.

Для підвищення ефективності споживання природного газу та надання можливості споживачам оцінити власне газоспоживання у порівнянні з користуванням електричною енергією і обрати найбільш прийнятний та економічно вигідний ресурс для забезпечення своїх потреб НКРЕКП було розроблено та внесено зміни до законодавства, які регламентують порядок переведення обсягу спожитого газу в енергетичні одиниці, що були розроблені на підставі європейських стандартів та найкращих практик. Відповідно до зазначених змін Оператори газорозподільних систем зобов’язані щомісячно у платіжних документах зазначати поряд із звичними для споживача об’ємами споживання в кубічних метрах обсяги споживання в одиницях енергії (кВт·год, Гкал, МДж).

З метою імплементації Кодексу мереж ЄС з балансування газу в газотранспортних системах (Регламент ЄС № 312/2014 від 26.03.2014), який є частиною стандартних правил роботи на європейських ринках газу, постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437 було внесено зміни до законодавства. Положення зазначеної постанови направлені на впровадження добового балансування на ринку природного газу, стимулювання постачальників самостійно врегульовувати власні небаланси, стимулювання розвитку оптового ринку газу, що значно збільшить привабливість українського газового ринку для енергетичних компаній та сприятиме швидкій інтеграції до європейського газового ринку.

Державне регулювання комунального сектору в Україні на національному рівні започатковане у 2011 році. Тривалий період регулювання цього сектору органами місцевого самоврядування значно загострив проблему неефективності його функціонування, оскільки практично всі об’єкти централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення перебувають у комунальній власності міських та районних рад, зумовив неминучий конфлікт інтересів, коли один і той самий суб’єкт володіє, управляє і при цьому ж здійснює регулювання суб’єктів природних монополій та суб’єктів на суміжних ринках.

Завдяки переходу до моделі державного регулювання сектору комунальних послуг забезпечено:

єдиний для всіх регіонів держави підхід до формування тарифів;

скасовування перехресного субсидіювання – тарифи є однаковими для всіх категорій споживачів ліцензіата;

самоокупність діяльності ліцензіатів за рахунок встановлення тарифів на підставі економічно обґрунтованих планованих витрат;

контроль за діяльністю суб’єктів природних монополій та суб’єктів на суміжних ринках.

З метою створення необхідних умов для сталого розвитку та ефективного функціонування сфери комунальних послуг для НКРЕКП особливо актуальною є задача розробки нормативно-правових актів, які забезпечать ефективність діяльності всіх учасників відносин у сфері комунальних послуг, дієвий моніторинг та контроль у цій сфері, прозорість та прогресивність механізмів тарифоутворення, гарантування якості та надійності послуг.

У рамках політики децентралізації відбувається часткова передача повноважень щодо регулювання системи комунальних послуг від національного Регулятора – НКРЕКП до місцевих органів влади. Зокрема, відповідні повноваження  у сфері централізованого водопостачання та водовідведення передані місцевим органам влади стосовно підприємств, які відповідають таким вимогам:

сукупна чисельність населення на території обслуговування – до 100 000 осіб;

обсяги – до 300 000 метрів кубічних на рік з централізованого водопостачання; до 200 000 метрів кубічних на рік з централізованого водовідведення.

Таким чином, 60 % діючих ліцензіатів у сфері централізованого водопостачання та водовідведення Регулятора переходять під контроль місцевих органів влади.

НКРЕКП здійснює регулювання діяльності 57 суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення шляхом: встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення; схвалення інвестиційних програм у сфері централізованого водопостачання та водовідведення; визначення та встановлення індивідуальних технологічних нормативів використання питної води.

У сфері теплопостачання місцевим органам влади передані повноваження щодо ліцензування підприємств з виробництва теплової енергії з обсягами виробництва – до 170 тис. Гкал та транспортування і постачання теплової енергії – до 145 тис. Гкал. За таких умов 74 % діючих ліцензіатів у сфері теплопостачання НКРЕКП переходять під контроль місцевих органів влади.

У сфері теплопостачання станом на 01.05.2018 НКРЕКП здійснює регулювання діяльності 108 суб’єктів господарювання (у т. ч. 72 суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право провадження діяльності з виробництва теплової енергії на теплоцентралях, атомних електростанціях і когенераційних установках).

У частині напрацювання нормативно-правової бази з метою впровадження механізму стимулюючого регулювання у сфері теплопостачання прийнято постанови НКРЕКП:

від 27.07.2017 № 964 «Про затвердження Процедури встановлення тарифів на транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами на принципах стимулюючого регулювання»;

від 27.07.2017 № 965 «Про встановлення регуляторної норми доходу на регуляторну базу активів для суб’єктів, що провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами»;

від 27.07.2017 № 966 «Про затвердження Порядку визначення регуляторної бази активів суб’єктів природних монополій, що провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами»;

від 27.07.2017 № 967 «Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами на принципах стимулюючого регулювання».

Крім того, постановою НКРЕКП від 01.07.2016 № 1214 затверджено Порядок урахування втрат теплової енергії в теплових мережах у тарифах на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, застосування якого сприяло стимулюванню теплопостачальних підприємств до скорочення фактичних втрат теплової енергії до розрахункових значень з одночасним диференційованим врахуванням різниці між фактичними і розрахунковими втратами теплової енергії при встановленні тарифів на теплову енергію та затвердження програми зниження фактичних втрат теплової енергії для кожного конкретного підприємства.

Таким чином, НКРЕКП створено передумови для запровадження стимулюючого регулювання у сфері теплопостачання, що має дозволити комплексно та всебічно розв’язати більшість проблем сфери теплопостачання, створити ефективний механізм формування тарифів, сформувати сприятливе інвестиційне середовище з метою оновлення інфраструктури галузі, який передбачає застосування визначених параметрів регулювання, що мають довгостроковий термін дії, стимулює суб’єктів природних монополій до підвищення якості товарів та ефективності з поступовим скороченням неефективних витрат, забезпечує створення умов для залучення інвестицій з метою сталого функціонування та розвитку, передбачає цільові завдання суб'єкту господарювання щодо скорочення втрат теплової енергії в мережах та зменшення витрат на електроенергію для технологічних потреб з транспортування теплової енергії тощо.

Разом з тим НКРЕКП здійснює перегляд нормативно-правових актів, що регулюють діяльність та відносини у сфері теплопостачання, відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189).

Ще одним зобов’язанням України як Договірної Сторони Енергетичного Співтовариства є імплементація положень Директиви ЄС № 2012/27/ЄС з енергоефективності. НКРЕКП брала участь у роботі з розробки проекту Закону України «Про енергоефективність», який має імплементувати положення Директиви 2012/27/ЄС. Також НКРЕКП брала участь роботі з розробки проектів законів України «Про комерційний облік комунальних послуг» (прийнято 22.06.2017) та «Про житлово-комунальні послуги» введення в дію якого відбудеться 10.06.2018.

Однією з передумов інтеграції енергетичного сектору України до енергетичних ринків ЄС є запровадження ринкових підходів до тарифного регулювання природних монополій, які базуються на застосуванні концепцій норми прибутку на інвестований капітал та регуляторної бази активів. Ураховуючи основні тенденції у країнах ЄС, подальший розвиток системи тарифного регулювання в Україні має базуватись на впровадженні механізмів багаторічного стимулюючого регулювання із застосуванням методів порівняльного аналізу ефективності компаній (бенчмаркінгу) та врахуванні показників якості послуг.

Разом із ціновим регулюванням і регулюванням доступу до інфраструктури регулювання якості послуг є одним з основних завдань при регулюванні природних монополій. НКРЕКП здійснює роботу з удосконалення системи моніторингу та регулювання якості послуг в електроенергетиці, газовому секторі, сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведеня.

З метою забезпечення нормативно-правового регулювання відносин у сфері захоронення та перероблення побутових відходів шляхом встановлення вичерпного переліку вимог до провадження господарської діяльності з захоронення та перероблення побутових відходів, які є обов’язковими для виконання ліцензіатами, та на виконання вимог законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» і Закону про НКРЕКП Регулятором було розроблено та прийнято постанову від 04.04.2017 № 467 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів» та постанову від 25.05.2017 № 683 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перероблення побутових відходів».

З набуттям чинності Ліцензійними умовами у сфері захоронення та перероблення побутових відходів станом на сьогодні ліцензії на право провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів отримав 31 суб’єкт господарювання, з перероблення побутових відходів – 2 суб’єкти господарювання.

У 2017 році НКРЕКП проведено роботу із вдосконалення розроблених у попередніх роках проектів порядків формування та процедур встановлення тарифів у сферах перероблення та захоронення побутових відходів для суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках із врахуванням змін у діючому законодавстві та прийнято наступні постанови:

від 27.04.2017 № 601 «Про затвердження Порядку формування тарифу на послугу з захоронення побутових відходів»;

від 27.04.2017 № 602 «Про затвердження Процедури встановлення тарифу на послугу з захоронення побутових відходів»;

від 27.10.2017 № 1307 № «Про затвердження Порядку формування та встановлення тарифу на послугу з перероблення побутових відходів»;

від 25.05.2017 № 706 «Про затвердження Порядку формування, схвалення інвестиційних програм та/або інвестиційних планів суб'єктів господарювання у сфері захоронення побутових відходів»;

від 27.10.2017 № 1308 «Про затвердження Порядку формування та схвалення інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері перероблення побутових відходів»

На сьогодні здійснюється робота над удосконаленням вже існуючої нормативно-правової бази у сфері поводження з побутовими відходами, розробляються проекти постанов НКРЕКП щодо затвердження форм звітності у сферах перероблення та захоронення побутових відходів та інструкції щодо їх заповнення, а також інструкції зі здійснення моніторингу у сферах перероблення та захоронення побутових відходів.

3. Завдання та показники результатів їх виконання

* Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2017 № 275.

** Змінено назву показника у зв’язку з очікуваним прийняттям нового Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання.

[1] На виконання результативного показника вплинула суттєва затримка офіційної публікації у газеті «Урядовий кур’єр».

4. Механізми виконання завдань, реалізація яких потребує фінансування з державного бюджету

Державні цільові програми – відсутні.

Інвестиційні програми (проекти) – відсутні.

5. Бюджетна програма

* Фінансування відповідно до ст. 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Додаткові обсяги асигнувань, необхідні для виконання визначених загальнодержавних завдань – відсутні.

6. Очікувані результати

У 2019 році за результатами виконання запланованих завдань очікується:

зменшення кількості планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) суб’єктів господарської діяльності з метою поліпшення умов ведення бізнесу;

стабілізація фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі;

створення нормативно-правової бази та інших організаційно-технічних передумов для впровадження нової моделі ринку електричної енергії;

удосконалення організаційно-правових та економічних засад ринку природного газу України в умовах переходу до більш конкурентоздатного ринкового середовища;

зменшення фактичних витрат електроенергії у розподільчих мережах порівняно з нормативними, що покращить  фінансово-економічну діяльність розподільчих підприємств;

зменшення нормативних витрат газу, що покращить показники ефективності діяльності газорозподільних та газотранспортних підприємств;

забезпечення споживачів (зокрема побутових) приладами обліку природного газу, що сприятиме підвищенню ефективності споживання природного газу та впровадженню енергозберігаючих технологій;

впровадження механізму добового балансування на ринку природного газу з метою повної імплементації в національному законодавстві Регламенту ЄС № 312/2014;

перегляд існуючих нормативно-правових актів в умовах переходу до моделі державного регулювання сектору комунальних послуг;

забезпечення беззбиткової діяльності суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання через оперативне коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у разі зміни цін/тарифів на паливно-енергетичні ресурси;

удосконалення нормативно-правової бази та інших організаційно-технічних заходів стосовно оснащення житлових будинків приладами комерційного обліку  води та теплової енергії, що дозволить споживачам оплачувати лише фактично спожиті ресурси;

стабілізація фінансового становища ліцензіатів НКРЕКП у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, забезпечення беззбитковості їх діяльності;

підвищення рівня оплати спожитої електроенергії ліцензіатами НКРЕКП у сфері централізованого водопостачання та водовідведення;

удосконалення нормативно-правової бази у сфері формування та встановлення тарифів:

на централізоване водопостачання та водовідведення, на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води;

перегляд існуючих нормативно-правових актів та усунення несприятливих чинників роботи для здійснення державного регулювання у сферах захоронення та перероблення побутових відходів;

стабілізація фінансового становища підприємств у сферах захоронення та перероблення побутових відходів;

удосконалення організаційно-правових та економічних засад ринків захоронення та перероблення побутових відходів.

У 2020 та 2021 роках очікується:

функціонування ринку електричної енергії за новою моделлю;

досягнення стовідсоткового забезпечення приладами обліку природного газу населення, що використовує природний газ для підігріву води та приготування їжі;

удосконалення механізмів функціонування ринку природного газу

розробка системи нормативно-правових актів вторинного законодавства, які забезпечать ефективність діяльності всіх учасників відносин у комунальній сфері, дієвий моніторинг та контроль у цій сфері, прозорість та прогресивність механізмів тарифоутворення, гарантування якості та надійності послуг;

продовження встановлення ліцензіатам НКРЕКП економічно обґрунтованих тарифів та схвалення інвестиційних програм на централізоване водопостачання та водовідведення, на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води;

вдосконалення законодавства  з метою створення необхідних умов для сталого розвитку та ефективного функціонування сфер централізованого водопостачання та водовідведення та теплопостачання;

перехід до стимулюючого регулювання у сферах централізованого водопостачання та водовідведення та у сфері теплопостачання;

реалізація пріоритетного напрямку виконання інвестиційних програм у сфері теплопостачання у частині заміни (оновлення) теплових мереж ліцензіатів;

зменшення обсягів захоронення побутових відходів, зокрема, забезпечення відповідності діючим будівельним нормам полігонів захоронення побутових відходів шляхом тарифного регулювання;

створення у ліцензіатів НКРЕКП фондів утримання полігонів після їх закриття;

створення галузі перероблення побутових відходів та готовності її функціонування на ринку, залучення інвесторів для створення конкурентоздатного ринкового середовища на виконання  вимог ст. 32 Закону України «Про відходи», якою з 1 січня 2018 року забороняється захоронення неперероблених побутових відходів;

збільшення доходної частини бюджетів за рахунок сплати податку за розміщення відходів у повному обсязі.

Директор Департаменту стратегічного розвитку та планування                                            В.Цаплін