UA
EN
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (НКРЕКП)
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ



Новини  >>  Архів новин12.09.2016 17:22
версія для друку


Звернення НКРЕКП до обласних, районних, міських, селищних та сільських рад з питань встановлення цін/тарифів на природний газ, електричну енергію, комунальні послуги


НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

 

 

ЗВЕРНЕННЯ

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до обласних, районних, міських, селищних та сільських рад щодо питань цін/тарифів на природний газ, електричну енергію, комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення та ринку природного газу

 

12.09.2016                   № 9457/01/7-16

 

(файл Звернення у форматі pdf скачати тут)

 

У зв’язку із численними зверненнями обласних, районних, міських, селищних та сільських рад до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП, Комісія), Адміністрації Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо підвищення цін/тарифів на природний газ, електричну енергію та комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення та ринку природного газу (далі – Звернення) та з метою підвищення рівня поінформованості громадськості НКРЕКП повідомляє.

 

Загалом протягом липня-серпня 2016 року до НКРЕКП звернувся 301 орган місцевого самоврядування України, зокрема: 23 обласні ради, 110 міських рад, 164 районні ради та 4 сільські (селищні) ради.

 

При цьому слід зауважити, що окрім інформування по суті порушених у Зверненнях питань кожного органу місцевого самоврядування окремо, НКРЕКП здійснювалось інформування центральних органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України та відповідних комітетів Верховної Ради України. Тобто, кожне звернення органів місцевого самоврядування опрацьовувалось НКРЕКП неодноразово.

 

За результатами проведеної роботи з опрацювання та систематизації проблемних питань та вимог, порушених у зверненнях органів місцевого самоврядування, Комісією встановлено, що вони носять типовий характер, а саме:

 

1. здійснити перегляд цін/тарифів на природний газ та комунальні послуги у бік зменшення.

 

2. забезпечити прозорість та публічність порядку (процедури) встановлення (затвердження) цін/тарифів на природний газ, електроенергію та комунальні послуги та розкрити складові їх структури;

 

3. ввести мораторій на підвищення цін/тарифів на природний газ та комунальні послуги;

 

4. ліквідувати НКРЕКП та передати повноваження щодо встановлення цін/тарифів на природний газ, електроенергію та комунальні послуги органам місцевого самоврядування.

 

З огляду на викладене та враховуючи нагальність проблем, викладених у зверненнях органів місцевого самоврядування, НКРЕКП вважає за необхідне надати наступні роз’яснення.

 

Щодо повноважень НКРЕКП та органів місцевого самоврядування у частині встановлення цін/тарифів на природний газ та комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення та ринку природного газу.

 

Статтею 120 Конституції України визначено, що організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.

 

Статтею 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» визначено, що порядок організації діяльності Комісії визначається Законом України «Про природні монополії» (далі – Закон). Згідно із статтею 6 цього ж Закону Комісія здійснює, зокрема, встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією.

 

Згідно зі статтею 4 Закону у випадках, встановлених законодавством, регулювання діяльності суб’єктів природних монополій може здійснюватися органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Відповідно до статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

 

Згідно із статтею 8 Закону предметом державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій згідно з цим Законом є, зокрема, ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій. Статтею 11 цього ж Закону визначено, що національні комісії регулювання природних монополій є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України. Комісії підпорядковуються Президенту України, підзвітні Верховній Раді України. Комісії діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України.

 

Так, керуючись вимогами законів України «Про природні монополії», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», та відповідно до визначених Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715 (далі - Положення), завдань, НКРЕКП, зокрема, встановлює тарифи на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, комунальні послуги для суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

 

Разом з тим питання провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання та централізованого водопостачання та водовідведення регулюються Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 10.08.2012 № 276, № 277, № 278 та 279 відповідно, (далі – Ліцензійні умови), якими встановлено організаційні, кваліфікаційні, технологічні та спеціальні (особливі) вимоги провадження зазначених видів господарської діяльності.

 

Водночас, відповідно до підпункту 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються НКРЕКП), транспортні та інші послуги.

 

Таким чином, НКРЕКП встановлює тарифи на теплову енергію, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та централізоване водопостачання та водовідведення для суб’єктів природних монополій, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП (у разі якщо суб’єкт господарювання здійснює (або має намір здійснювати) діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, а також з централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах, що перевищує рівень, визначений Ліцензійними умовами), а органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на теплову енергію і на зазначені послуги підприємствам, які не підпадають під державне регулювання НКРЕКП.

 

При цьому НКРЕКП вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що органи місцевого самоврядування мають закріплені на законодавчому рівні важелі впливу на комунальні підприємства та на величину відповідних тарифів на комунальні послуги.

 

Зокрема, пунктом 37 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень районних і обласних рад належить встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств. Статтею 17 цього ж закону визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

 

Крім того, органи місцевого самоврядування мають можливість брати участь у процесі формування тарифів на комунальні послуги, у тому числі для підприємств, які є ліцензіатами НКРЕКП.

 

Так, відповідно до законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про теплопостачання» та інших нормативно-правових актів до повноважень місцевих органів самоврядування у сфері надання комунальних послуг належать, зокрема:

- затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням;

- забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості;

- погодження інвестиційних програм стосовно об’єктів теплопостачання, що перебувають у комунальній власності, крім тих, що виробляють теплову енергію на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії;

- погодження температурних графіків роботи теплових мереж;

- розгляд і узгодження планів підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснення яких може викликати негативні соціальні, демографічні, екологічні та інші наслідки, підготовка до них висновків і внесення пропозицій до відповідних органів;

- встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України;

- прийняття рішень щодо надання, відповідно до чинного законодавства, пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку;

- встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

- затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

 

Крім того, відповідно до Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року № 390, суб’єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Протягом п'яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, суб’єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами.

 

Інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб’єкта господарювання (за наявності), за необхідності, та шляхом розміщення на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги.

 

У процесі доведення до відома споживачів інформації усі зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань підлягають реєстрації та обов'язковому розгляду суб’єктом господарювання. Зауваження і пропозиції, які отримані органом, уповноваженим встановлювати тарифи, надсилаються для розгляду суб’єкту господарювання. За результатами такого розгляду суб’єкт господарювання приймає рішення про їх урахування чи відхилення.

 

При цьому звертаємо особливу увагу на те, що, за підсумками розгляду звернень органів місцевого самоврядування, НКРЕКП дійшла висновку, що переважна їх більшість надіслана від органів місцевого самоврядування, на території яких взагалі відсутні суб’єкти господарювання, ліцензування діяльності яких здійснює НКРЕКП, і відповідно регулювання їх господарської діяльності, у тому числі встановлення тарифів на комунальні послуги, здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування. 

 

Так, наприклад, із загальної кількості звернень міських рад лише 27,3 %, звернень районних рад – 8 % мають на своїй території ліцензіатів НКРЕКП,  

 

Щодо питань здійснення перегляду цін/тарифів на природний газ та комунальні послуги у бік зменшення та забезпечення прозорості та публічності порядку (процедури) встановлення (затвердження) цін/тарифів на природний газ та комунальні послуги та розкриття складових їх структури. 

 

1. Стосовно цін на природний газ

 

З 01 жовтня 2015 року введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» (далі – Закон), відповідно до частини другої статті 12 якого постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

 

Відповідно до частини першої статті 11 Закону з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб’єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов’язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

 

Так, 01 жовтня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» (далі – Положення).

 

Пунктом 5 Положення визначено, що ПАТ «Укргазвидобування» зобов’язане до 01 квітня 2017 року щомісяця здійснювати продаж природного газу власного видобутку НАК «Нафтогаз України», а НАК «Нафтогаз України» зобов’язана придбавати природний газ, видобутий ПАТ «Укргазвидобування», зокрема, для формування ресурсу природного газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії, за цінами, на умовах та у порядку, що визначаються пунктами 6-8 Положення.

 

Інші суб’єкти господарювання, що провадять діяльність із видобутку природного газу, у тому числі учасники угод про спільну діяльність, що були укладені до набрання чинності цим Положенням, мають право добровільно взяти на себе зобов’язання, передбачене абзацом першим цього пункту. У такому випадку до зазначених суб’єктів господарювання застосовуються відповідні норми цього Положення.

 

Разом з тим пунктом 6 Положення (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 № 315) визначено, що НАК "Нафтогаз України" з 01 травня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) придбаває природний газ відповідно до абзаців першого та третього пункту 5 цього Положення за ціною, визначеною на рівні 4849 гривень за 1000 куб. метрів (без урахування податку на додану вартість), що у відповідному випадку збільшується на тариф на послуги з транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи.

 

При цьому Положенням передбачено, що у разі недостатності ресурсу природного газу власного видобутку для забезпечення потреб побутових споживачів та виробників теплової енергії спрямовуються обсяги імпортованого газу.

 

Пунктом 13 Положення встановлено, що з 01 травня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) діє гранична роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів у розмірі 6,879 гривні за 1 куб. метр.

 

Крім цього, відповідно до пункту 16 Положення, НАК "Нафтогаз України" у період з 01 травня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню в розмірі 4942 гривні за 1000 куб. метрів.

 

Слід зазначити, що відповідно до пункту 18 Положення Міненерговугілля оприлюднює всю інформацію щодо розрахунку визначених цим Положенням цін, а також іншу інформацію стосовно поступового приведення цін на природний газ для побутових споживачів та виробників теплової енергії до ринкового рівня на власному офіційному веб-сайті.

 

Таким чином, у зв’язку з введенням в дію Закону, з 1 жовтня 2015 року НКРЕКП не має повноважень щодо встановлення цін на природний газ, зокрема для побутових споживачів та виробників теплової енергії для виробництва теплової енергії для надання населенню послуг з опалення та постачання гарячої води.

 

2. Стосовно тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води та тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.

 

Встановлення економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, централізоване водопостачання та водовідведення на рівні, який покриває всі витрати в собівартості цих послуг, є вимогою законів України «Про ціни та ціноутворення», «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг».

 

Зокрема, статтею 10 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», статтею 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що тарифи на комунальні послуги суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допускається.

 

Відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про теплопостачання» державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться, зокрема, у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат. Статтею 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів.

 

З початку 2016 року Урядом України та Верховною Радою України було прийнято ряд змін до чинного законодавства України, які, разом з ціновими коливаннями (змінами) на ринку природного газу, суттєво вплинули на рівень тарифів на теплову енергію.

 

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2016 року № 315 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 р. № 758» з 01 травня 2016 року ціна, за якою НАК «Нафтогаз України» постачає природний газ для виробництва теплової енергії з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, встановлена на рівні 4942 грн за 1000 куб. метрів (без ПДВ). З урахуванням тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу ціна природного газу становить 5674,7 грн за 1000 куб. метрів (без ПДВ).

 

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на рівні з 01 січня – 1378 грн, з 01 травня - 1450 грн, з 01 грудня – 1550 грн.

 

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесені зміни до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких для платників податків з 01 січня 2016 року зменшено розмір ЄСВ до 22 %.

 

Водночас слід зауважити, що рівень тарифів на теплову енергію безпосередньо залежить від ціни природного газу, а до складу структури тарифів на централізоване опалення та централізоване постачання гарячої води включається собівартість теплової енергії, врахована у встановлених тарифах на теплову енергію для потреб населення. Так, питома вага витрат на паливо у собівартості теплової енергії для потреб населення (у діючих з 01.07.2016 тарифах) складає близько 84 %, витрат на оплату праці з нарахуваннями – 7 %, витрат на електроенергію – 5 %, решти витрат собівартості – 4 %.

 

У зв’язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України та Верховною радою України протягом 2016 року змін до чинного законодавства, які мали суттєвий вплив на рівень тарифів на теплову енергію, та з метою приведення витрат на паливо, електроенергію, покупну теплову енергію, собівартості виробництва теплової енергії власних ТЕЦ, ТЕС, КГУ, АЕС, витрат на оплату праці з відрахуваннями на соціальні заходи у структурі тарифів на теплову енергію у відповідність до встановлених законодавством норм, НКРЕКП на відкритому засіданні 05 травня 2016 року прийнято рішення, зокрема про схвалення та оприлюднення на офіційному сайті НКРЕКП тарифів зі структурою:

- на теплову енергію для потреб населення;

- на послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню.

 

У частині забезпечення відкритості процесу встановлення тарифів НКРЕКП зобов’язує ліцензіатів повідомляти органи місцевого самоврядування та громадськість про зміну тарифів. Крім того, при визначенні дати набрання чинності постанов НКРЕКП про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідно до пункту 6 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.

 

На виконання частини третьої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у зв’язку із схваленням тарифів на послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води для потреб населення 12 травня 2016 року на офіційному сайті НКРЕКП були розміщені проект постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року № 1171», проекти постанов про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб населення зі структурою, проект постанови про встановлення тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води для потреб управителів багатоквартирних будинків.

 

Станом на 08 червня 2016 року зауважень, пропозицій щодо рівнів тарифів на теплову енергію для потреб населення, тарифів на послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води для потреб населення та управителів багатоквартирних будинків до НКРЕКП не надходило.

 

Разом з тим на офіційному сайті НКРЕКП було розміщено презентацію «Крок на зустріч до прозорості і доступності сприйняття тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», якою доступно, зрозумілою мовою, з прикладами розрахунків кожної складової тарифів, з посиланням на нормативні документи викладено методику формування тарифів на теплову енергію.

 

Після оприлюднення схвалені 05.05.2016 тарифи на теплову енергію для потреб населення та на послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню, було затверджено на відкритому засіданні НКРЕКП 09.06.2016.

 

Зокрема, тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню, затверджені постановою НКРЕКП від 09.06.2016 № 1101 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року № 1171» (зареєстровано в Мін’юсті України 23.06.2016 за № 887/29017) набрали чинності з 01.07.2016, з дня їх офіційного опублікування в Єдиному повному офіційному періодичному виданні нормативно-правових актів України «Офіційний вісник України» від 01.07.2016 № 49.

 

Тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, у свою чергу, безпосередньо залежать від тарифів на електричну енергію, цін на матеріально-технічні ресурси, рівня мінімальної заробітної плати, податків. Враховуючи, що вартість складових постійно зростає з незалежних від підприємств водопостачання та водовідведення причин, надання споживачам послуг за тарифами, які не відшкодовують фактичних витрат підприємств, призводить перш за все до обмеженості коштів підприємств для здійснення розрахунків за спожиті енергоносії, виплати заробітної плати працівникам, придбання реагентів, сплати податків та обов’язкових платежів до бюджету. Як наслідок, погіршується фінансово-економічний стан підприємств, що призводить до відключення підприємств від електропостачання, зниження якості послуг та відсутності води, підвищення аварійності об’єктів водопостачання та водовідведення.

 

Приведення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення до економічно обґрунтованого рівня є об’єктивним та необхідним заходом для належного функціонування підприємств водопостачання та водовідведення, що забезпечують споживачів питною водою. Згідно з вимогами чинного законодавства виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

 

3. Щодо тарифів на електричну енергію.

 

Відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Одним із основних завдання НКРЕКП є, зокрема, встановлення цін (тарифів) на електричну енергію, тарифів на її передачу та постачання.

 

Законом України «Про електроенергетику» передбачено ринкове формування тарифів на електричну енергію.

 

Відповідно до Порядку розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», Тимчасової методики розрахунку роздрібного тарифу на спожиту електроенергію, тарифу на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та тарифу на постачання електроенергії, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 06 травня 1998 року № 564, та Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13 червня 1996 року № 15/1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 серпня 1996 року за № 433/1458, роздрібні тарифи (у тому числі економічно обґрунтовані тарифи на електроенергію для населення) формуються за ринковою формулою, яка  складається із:

- закупівельної ціни електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії та/або у безпосередніх виробників електричної енергії;

- тарифу на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами відповідного класу напруги ліцензіата з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на території ліцензованої діяльності якого перебуває споживач;

- складової, яка забезпечує покриття витрат з постачання електричної енергії (тариф на постачання);

- нормативних технологічних витрат у місцевих (локальних) електричних мережах.

 

Тарифи на передачу та постачання електричної енергії формуються відповідно до Тимчасової методики розрахунку роздрібного тарифу на спожиту електроенергію, тарифу на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та тарифу на постачання електроенергії, затвердженої постановою НКРЕ від 06.05.1998 № 564.

 

Відповідно до зазначеної методики споживачі об’єднані у дві групи:

1 група – суб’єкти господарської діяльності та фізичні особи-підприємці,

2 група – міське та сільське населення.

 

Крім того, споживачі електричної енергії розподіляються за двома класами напруги відповідно до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою НКРЕ від 13.08.98 № 1052, 1 клас напруги – із ступенем напруги 27,5 кВ та вище, 2 клас напруги – менше 27,5 кВ.

 

Тарифи на передачу та постачання електричної енергії для кожної енергопостачальної компанії різні і залежать від багатьох факторів, а саме: структури та стану електричних мереж, витрат електроенергії в мережах, структури та обсягів споживання електроенергії, площі території, що обслуговується, тощо.

 

Технологічні витрати в мережі розраховуються та затверджуються відповідно до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕ від 15.08.2013 № 1110.

 

Оптова ринкова ціна на електроенергію визначається як середньозважена величина вартості закупівлі електричної енергії від усіх виробників, що продають електричну енергію в Оптовий ринок, витрат на диспетчеризацію та утримання магістральних та міждержавних електромереж, витрат на забезпечення функціонування Оптового ринку електричної енергії та ряду додаткових загальнодержавних витрат (акцизний податок на електричну енергію, компенсація пільгових тарифів для деяких категорій споживачів, у першу чергу населення, тощо).

 

Питома вага оптової ринкової ціни на електричну енергію (далі – ОРЦ) в структурі роздрібних тарифів складає близько 84%, рівень якої залежить, передусім, від фактору зміни цін на первинні енергоносії – ядерне паливо, вугілля, природний газ, мазут. При цьому має місце значна залежність від зовнішніх джерел постачання: 100% закупівель ядерного палива, 75% газу. ОРЦ формується відповідно до Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 03 березня 2016 року № 289, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 березня 2016 року за № 428/28558 (довідково: оптова ринкова ціна у серпні 2016 року становить 163 коп./кВт∙год (з ПДВ).

 

Також одним із факторів зростання середньозваженого роздрібного тарифу на електричну енергію є девальвація гривні до американського долара.

 

Тарифи на електричну енергію для побутових споживачів (населення) фіксовані та однакові на всій території України. Враховуючи соціальний фактор, перегляд рівнів тарифів на електроенергію для населення відбувається без урахування всіх чинників, що мають визначати їх рівні.

 

Тарифи на електроенергію, що відпускалися населенню у квітні 1999 року, були встановлені на економічно обґрунтованому рівні і протягом тривалого періоду не змінювалися. Лише у 2006 році тарифи на електроенергію для населення двічі збільшувалися по 25 % (з 01 травня та з 01 вересня). Наступна зміна тарифів для населення відбулася протягом 2011 та 2012 років шляхом впровадження «блочних» тарифів на електроенергію (введення тарифів для окремих категорій споживачів залежно від обсягів споживання). 01 червня 2014 року прийнято рішення щодо підвищення тарифів на електричну енергію для населення в межах від 10 % до 40 % в залежності від обсягів споживання електроенергії, середнє зростання становило 14 %.

 

У той же час протягом 2006 – 2014 років відбулось зростання середньозваженого роздрібного тарифу на електричну енергію з 30,4 до 122,8 коп./кВт∙год з ПДВ або в 4 рази.

 

Зростання тарифів на електричну енергію протягом 2006 – 2014 років відбулося у зв’язку із суттєвим зростанням вартості енергоносіїв та об’єктивним процесом зростання суми дотування окремих категорій споживачів (в першу чергу населення) внаслідок застосування фіксованих (знижених) тарифів на електроенергію (обсяги перехресного субсидіювання) відповідно до законів України та рішень Кабінету Міністрів України.

 

Дотації протягом 2006 – 2014 років зросли з 5,4 млрд грн до 40,8 млрд грн (без ПДВ) або в 7,5 раза. Так, за 2014 рік ці дотації склали 40,8 млрд грн. (без ПДВ), що складає понад 30 % в структурі ОРЦ.

 

У зв’язку з цим відбувався об’єктивний процес зростання оптової ринкової ціни електроенергії та витрат на її передачу і постачання, що у свою чергу стало причиною до поступового зростання тарифів для промисловості, залізничного транспорту, бюджетних організацій та інших споживачів майже на 30%.

 

Штучне тривале стримування росту тарифів на електроенергію для населення призвело до того, що станом на 01 січня 2015 року населення відшкодовувало лише 21,3 % реальних витрат на виробництво, передачу та постачання електричної енергії. Тобто, населення фактично оплачувало в середньому менше ніж ¼ ринкової вартості електричної енергії (у січні 2015 року економічно обґрунтований тариф на електричну енергію становив 1,228 грн за 1 кВт•год з ПДВ (без урахування обсягу дотації).

 

Разом з тим підпунктом 2 пункту 2 розділу VI Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» передбачена необхідність здійснення НКРЕКП заходів для застосування ринкових цін на електричну енергію для всіх категорій споживачів, крім визначених груп побутових споживачів.

 

Крім того, поетапна ліквідація перехресного субсидування і вирівнювання тарифів на електричну енергію передбачена в розділі XII Коаліційної угоди, укладеної учасниками коаліції депутатських фракцій Верховної Ради України VIII скликання.

 

Зважаючи на ці обставини, 26 лютого 2015 року на засіданні НКРЕКП у формі відкритого слухання було прийнято рішення щодо поетапного підвищення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню (постанова НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 березня 2015 року за № 231/26676), спрямоване на зменшення розриву між рівнем реальних витрат з виробництва, передачі та постачання електроенергії та фіксованим тарифом на електроенергію для населення. Постановою передбачено поетапне підвищення тарифів протягом трьох років: з 01.04.2015; з 01.09.2015; з 01.03.2016; з 01.09.2016; з 01.03.2017.

 

Варто зазначити, що, виконуючи положення Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 – 2012 роки, за ініціативи НКРЕКП 23 лютого 2015 року відбулось засідання постійно діючого тристороннього дорадчого органу при НКРЕКП, до складу якого входять представники Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні, Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні та НКРЕКП, на якому відбулось обговорення рішення про підвищення тарифів на електроенергію для населення (в залежності від обсягів споживання).

 

Слід зазначити, що Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2016 № 294 та схваленою Верховною Радою України 14 квітня 2016 року № 1099-VIII, також передбачено ліквідацію перехресного субсидування, забезпечення прозорості встановлення тарифів та ефективної системи надання адресних субсидій.

 

Таким чином, пріоритетним завданням вдосконалення державної тарифної політики в електроенергетиці є приведення тарифів на електричну енергію для населення та інших споживачів, для яких застосовуються «знижені» тарифи на електроенергію, до економічно обґрунтованого рівня, що дозволить зменшити обсяги перехресного субсидування в електроенергетиці. Запровадження ж мораторію на підвищення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню, або їх зниження суперечить напрямкам державної політики, зазначеним у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України.

 

Крім того, звертаємо увагу на те, що навіть після здійснення декількох етапів підвищення тарифів на електроенергію для населення сьогодні населення фактично сплачує менше половини реальної вартості електричної енергії. У серпні 2016 року тарифи на електроенергію для населення відшкодували 33,6 % економічно обґрунтованих витрат з виробництва, передачі та постачання електроенергії. Реальний економічно обґрунтований тариф на електричну енергію для населення у серпні складав 2,25 грн за 1 кВт∙год (з ПДВ).

 

4. Щодо встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги.

 

Частиною першою статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що державна тарифна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується, зокрема, на принципах забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво; регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей.

 

Згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення» (частини друга і четверта статті 12, стаття 15) державні регульовані ціни/тарифи на товари/послуги мають бути економічно обґрунтованими (забезпечувати їх відповідність витратам на виробництво/надання товарів/послуг і прибуток) та містити інвестиційну складову.

 

Як вже зазначалося, встановлення державних регульованих цін/тарифів в розмірі, нижчому від їх економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено у судовому порядку.

 

Таким чином, запровадження мораторію потребуватиме залучення коштів державного та місцевих бюджетів на відшкодування суб’єктам господарювання різниці між зафіксованими на цей період цінами (тарифами) та розміром економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) послуг.

 

Крім того, слід зауважити, що Верховною Радою України двічі приймались закони України щодо запровадження мораторію на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення. Водночас, згідно з рішеннями Конституційного Суду України від 02.03.1999 № 2-рп/99 і від 10.02.2000 № 2-рп/2000, Закон України «Про тимчасову заборону підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту, що надаються громадянам України» від 23.07.1998 № 51-XIV та частина друга статті 5 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 № 507-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 17.03.1999 № 495-XIV, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили чинність з дня ухвалення зазначених рішень.

 

Голова Комісії                                     Д.Вовк

 

Член Комісії                                        В.Євдокімов

 

Член Комісії                                        Р.Машляківський

 

Член Комісії                                        В.Морозова

 

Член Комісії                                        Б.Циганенко

 

 Реєстрація нового користувачаX  



Реєстрація нового користувача
Введіть реєстраційні дані


Логін (мінімум 3 символи)**:



Пароль (мінімум 6 символів)**:



Підтвердження пароля*:



Контрольне запитання*:



Відповідь на запитання*:



Прізвище Ім'я По-батькові*:



E-mail*:



Факс:



Телефон:



Введіть символи, зображені на малюнку:
 
 
* відмічені поля обов'язкові для заповнювання
** логін та пароль повинні містити тільки латинські символи та(або) цифри


 






   НКРЕКП

03057 м. Київ, вул. Смоленська, 19            тел. (044) 204-48-27;
E-mail: box@nerc.gov.ua

© 2016 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)